Правило таджвіда з вивчення арабської мови. Правила таджвіда в самій доступній формі

Вперше за весь час ведення блогу дозволю собі привітати Вас так, як це робиться в усьому мусульманському світі - Ассаляму Алейкум! Сьогодні буде дуже незвичайна за форматом стаття про те, як я в 9 років навчився читати Коран, але потім успішно все забув. Через кілька років зробив чергову спробу навчитися читання Святого Письма, а пізніше вже сам навчав людей.

Для тих, хто вже давно хоче навчитися читати на арабській мові, я підготував приємний презент в кінці статті. Крім того, тільки для читачів мого блогу - спеціальне і дуже вигідна пропозиція! Але, все це дивіться нижче, а зараз, за \u200b\u200bвашою згодою, почну свою розповідь ...

Не сказати, що у мене з дитинства була мрія - Коран читати. Все почалося дуже забавно, в далекому 1994 році відправила бабуся мене, семирічного хлопчика, за хлібом в сусідній ларьок. За законом підлості, хліб тільки розкупили, і довелося мені податися на ринок. Біля входу я звернув увагу на старого аксакала, який розклав на столі якісь книги і крутив в руках.

Старий той виявився гумористом і вирішив пожартувати над маленьким хлопчиком (тобто, з мене), підкликав до себе і запитав: «Малюк, не знаю, що ти шукаєш, але це не так важливо. Купи краще у мене Коран - він буде годувати тебе все життя ». Зізнаюся, до цього про Священній книзі мусульман я знав рівно стільки, скільки про нас з вами знає ватажок племені прибрати-Куку з Руанди.

Незважаючи на свій поважний вік, цей дідок міг би дати фору багатьом сучасним маркетологам. Уявляєте, з величезного натовпу точно визначити того, кому може бути цікавий Коран, покликати його до себе і правильно натиснути на «хворе», щоб бажання купити тут і зараз запанувало над усіма запереченнями. Проте, продати він мені нічого не зміг, так як грошей у мене в кишені вистачало тільки на хліб. Але, стійке бажання переконати бабулю в необхідності такої потрібної покупки він у мене викликав.

Мені не довелося довго вмовляти бабусю, щоб вона придбала Священне писання. Виявилося, що вона вже сама давно думала про те, як би мене віддати мулли «на поруки». Ось так, з легкої руки того аксакала, в один з прекрасних днів попрямував я впевненою ходою до старої жінки, яка навчала дітей читання Корану. Спочатку все йшло гладко і чинно, я мав славу процвітаючим учнем, але потім виявилося, що або я - не зовсім тямущий, або ж - жінка методично неграмотно підійшла до навчання діточок. Одним словом, інтерес до навчання у мене незабаром пропав.

Як мовиться, обізвався грибом - лізь у кошик, довелося зціпити зуби і вчитися. До речі, є така традиція: після того, як людина закінчує навчання Корану - проводять «гуран-чихан». Типу випускного на сучасний лад, родичі приносять всякі «вкусняшки», подарунки і гроші, але дістається все це мулли. Розклад цей мені не зовсім сподобався, напружувався і вчився я (не важливо, як) - а в шоколаді мулла.

Соромно визнавати, але одне радувало - тепер все було позаду. Всі залишилися у виграші - мулла при подарунки і гроші, бабуся виконала свою мрію, а я думав, що вмію Коран читати. Хоча, читати я дійсно міг, тільки лінь-матінка згодом взяла вгору. Справа в тому, що потрібно було постійно читати, щоб не забути мову. Але, примусь маленького шибеника кожен день-два годину висиджувати і читати, коли твої друзі за вікном в футбол ганяють. Але, як виявилося пізніше, справа була не в мені, а в викладанні. Методика навчання була побудована в корені неправильно. Але, розуміння цього прийшло пізніше. Через два-три роки я «благополучно» все забув.

Як потрібно правильно вчитися Коран читати?

Приблизно в 14 років мене знову відвідала муза, і захотілося опанувати-таки мовою своїх предків. Ах да, внесу ясність - за походженням я перс і предки мої говорили на фарсі. Напевно, саме генетика сприяла моїм добрим починанням. Так я опинився у дуже шанованого в педагога, який навчав читання Корану - Хадж Вагіфа. Зовсім недавно дізнався, що його не стало ...

Кілька слів про свого вчителя - мало таких чуйних і добрих людей зустрічав по життю. Було таке відчуття, що він вкладав в наше навчання всього себе. Людина поважного віку кожен день ходив в гори, по 10-12 годин працював в городі, а увечері приходив додому і брався за навчання. найдостойнішим людиною був!

До сих пір пам'ятаю слова свого наставника, які він виголосив у перший день мого навчання: «Я навчу тебе читати Коран так, що ти ніколи не забудеш правила читання. Навіть якщо пройде 20 років, і ти за цей час жодного разу не поглянеш на арабську писемність, все одно зможеш вільно читати Святе Письмо ». З огляду на мій сумний досвід, слова його були сприйняті з іронією. Згодом виявилося, що він мав рацію!

Отже, навчання читанню Корану складається з чотирьох головних складових:

  • Вивчення алфавіту (на арабською мовою алфавіт називається - «Аліф ва ба»);
  • Навчання письма (на відміну від російської мови, тут все набагато складніше);
  • Граматика (таджвіда);
  • Безпосереднє читання.

На перший погляд все може здатися простим, як один-два-три. Насправді, кожен з цих етапів ділиться ще на кілька підетапів. Головний сенс тут полягає в тому, що обов'язково потрібно навчитися ПРАВИЛЬНО писати на арабській мові. Зауважте, не грамотно, а саме правильно. Поки не навчитеся писати, не можна переходити до граматики і читання. Саме цей аспект був упущений в методиці мого першого наставника. До чого призвело дане упущення - ви вже знаєте.

Ще два важливі моменти: Перше - за даною методикою ви навчитеся тільки писати і читати арабською, але не перекладати. Для поглибленого навчання люди їздять в арабські країни, де протягом 5 років гризуть граніт науки. Друге - відразу ж визначитеся, на якому Корані будете навчатися. Так-так, є різниця і в цьому. Багато старих наставники навчають на Корані, які в народі називають «Газа».

Не раджу цього робити, так як потім буде складно «переходити» на сучасний Коран. Сенс тексту скрізь однаковий, тільки шрифт сильно відрізняється. Звичайно ж, «Газа» простіше, але краще відразу ж починати навчання з нового шрифту. Знаю, що зараз багато хто не зовсім зрозуміли різницю. Щоб було зрозуміліше, шрифт в Корані повинен бути таким, як показано на зображенні нижче:

Вигідна пропозиція!!!

До речі, там же можна підібрати вподобаний футляр і підставку. Так, кількість Коранів обмежена, так як більше просто не дозволяють проносити через кордон.

Будемо вважати, що у вас є Коран (або ви), пора переходити до алфавітом. Тут рекомендую відразу ж завести зошит і згадати свій 1 клас. Кожну букви раз 100 потрібно буде вивести в зошиті. Арабський алфавіт не такий складний, як російська. По-перше, букв в ньому всього 28, по-друге - голосних букв всього дві: «аліф» і «їй».

З іншого боку, це може і ускладнити розуміння мови. Адже, крім букв, є ще й звуки: «а», «і», «у», «ун». Більш того, майже всі літери (крім «аліф», «далечінь», «заль», «рей», «зей», «уау») пишуться по-різному на початку слова, в середині і в кінці. У багатьох викликає велике утруднення і те, що читати потрібно справа наліво. Всі звикли читати «нормально» - зліва направо. А тут все навпаки.

Особисто мені це приносило незручності при навчанні письма. Тут важливо, щоб ухил в почерку був справа наліво, а не навпаки. Довго звикав до цього, але в підсумку довів все до автоматизму. Хоча, часом теж буває, що забуваю про ухил. До речі, ось арабський алфавіт (жовтими рамками виділені варіанти написання букв в залежності від їх розташування в слові):

На перших порах дуже важливо, щоб ви писали як можна більше. Потрібно «набити руку» на цьому, тому що в цей період будується фундамент вашого навчання. За 30 днів цілком можна визубрити алфавіт, знати варіанти написання букв і навчитися писати. Наприклад, ваш покірний слуга вклався в 18 днів. Хоча, тоді наставник зазначив, що це рекорд! Аж надто цікаво мені було все це, і навчання давалося легко.

Після того, як алфавіт вивчений, писати ви вже можете, можна переходити до граматики. В арабській мові її називають «таджвіда» - правила читання. Граматику можна осягати вже безпосередньо під час читання. Тільки один нюанс - в Корані початок не там, де ми звикли. Перший наставник почав навчання «з кінця» Корану (в звичайних книгах - це початок), а другий вчинив правильно - навчання почали з 1 сури Корану «Аль-Фатіха».

Далі вже вам потрібно буде щодня читати по 1-2 сторінки по 10 разів кожну. Часу це займає приблизно годину-дві на перших порах. Потім кількість сторінок можна збільшувати. Максимально я читав 15 сторінок. Ми приходили на заняття, читали уривок з Корану - домашнє завдання, отримували зворотний зв'язок від наставника, він вказував на помилки і давав нове д / з. І так майже 3 місяці! Після того, як ви вже досконало будете Коран читати, Можна спробувати навчитися «Аваза» - читання співом. У мене вийшло не до кінця, але все ж ...

Друзі, звичайно ж, неможливо за допомогою статті передати все, що можна розповісти. Тому, якщо у вас є бажання навчитися читати на арабській мові, пошукайте в вашому місті медресе або наставників. Сьогодні це вже не проблема. Упевнений, що живе навчання буде в 100 разів ефективніше. Якщо ж у вас немає такої можливості, то ось обіцяний презент на початку статті - скачайте і встановіть на свій комп'ютер програму Zekr. Вона допоможе вам навчитися читати і прослуховувати Святе Письмо. Програма абсолютно безкоштовна. Статтю в Вікіпедії про програму, там же є посилання для скачування.

Дозвольте на цьому закінчити свої думки. Маю велику надію, що стаття виявилася для вас корисною. Буду радий прочитати ваші думки в коментарях, пишіть все, що думаєте (в розумних межах), готовий обговорити думка кожного. На закінчення хочу показати вам дуже цікавий документальний фільм «Коран» від National Geographic:

P.S. Нагадую ще раз про 15% знижку при в нашому інтернет-магазині.

Навчання читання Корану складається з 4 основних правил:

  1. Вивчення алфавіту (алфавіт на арабському називається «Аліф ва ба»).
  2. Навчання письма.
  3. Граматика (таджвіда).
  4. Читання.

Відразу вам може здатися, що це просто. Однак, всі ці етапи діляться ще на кілька підпунктів. Основний сенс полягає в тому, що вам необхідно навчитися правильно писати. Саме правильно, а не грамотно! Якщо ви не навчитеся писати, то не можна переходити до навчання граматиці і читання.

Ще 2 дуже важливих моменти: перше - за цією методикою ви лише навчитеся читати і писати на арабській, але не перекладати. Щоб повністю поглибиться в цю мову, можете поїхати в арабську країну і вже там гризти граніт науки. Друге - потрібно відразу визначитися, на якому Корані будете вчитися, оскільки в них є відмінності. Більшість старих наставників навчають по Корану, який називається "Газа".

Але я не раджу цього робити, оскільки потім буде важко переходити на сучасний Коран. Шрифт всюди дуже відрізняється, а зміст тексту однаковий. Природно, "Газа" простіше навчитися читати, проте краще почати навчання з сучасного шрифту. Якщо ви не зовсім зрозуміли різницю, то подивіться на картинку ніжу, саме так повинен виглядати шрифт в Корані:

Я думаю, що якщо ви хочете навчитися читати Коран, то вже купили його. Тепер можна перейти до алфавітом. На цьому етапі раджу завести зошит і згадати школу. Всі букви окремо необхідно вивести в зошиті раз по 100. Арабський алфавіт не складніше російського. По-перше, в ньому всього 28 букв, по-друге, голосних всього 2: «їй» і «аліф».

Але це може також ускладнити розуміння цієї мови. Тому що крім букв, є ще й звуки: «ун», «у», «і», «а». Більш того, практично всі букви (крім «уау», «зей», «рей», «заль», «далечінь», «аліф») в кінці, в середині і спочатку слова пишуться по-різному. У більшості виникають проблеми і з тим, що потрібно читати справа наліво. Адже все ж читають зліва направо. А в арабському все навпаки.

Також це може доставляти незручності в листі. У ньому головне, щоб в почерку ухил був справа наліво, а не навпаки. Ви можете довго звикати, однак через деякий час доведете все до автоматизму. Зараз UchiEto покаже вам арабський алфавіт (в жовтих рамках виділені варіанти написання букв в залежності від їх місця розташування в слові):

Спершу важливо, щоб ви якомога більше писали. Необхідно на цьому «набити руку», оскільки зараз ви будуєте фундамент свого навчання. За місяць цілком реально вивчити алфавіт, знати варіанти написання і навчитися письму. Якщо вам буде цікаво, то ви укладетеся в і пів місяця.

Як тільки вивчили алфавіт і навчилися писати, то можна перейти до граматики. На арабському вона називається «таджвіда». Опановувати граматику можна безпосередньо під час читання. Тільки маленький нюанс - в Корані початок знаходиться не там, де всі звикли. Початок знаходиться в кінці книги, але краще почати з першої сури Корану під назвою «Аль-Фатіха».

Таджвіда посилається на правила, які регулюють вимову букв при читанні Корану. Читання священної книги мусульман грунтується на визначенні та застосуванні різних правил, таких, як, наприклад, танвін. Ці правила мають велике значення.

Коран

Назва священна книги мусульман походить від арабського кореня qara'a і означає «збирати речі разом», «читати» або «читати вголос». Коран являє собою збірник релігійних настанов.

Сьогодні арабський текст Корану - той самий, який був написаний в 609 році н.е. Він до цих пір не змінився з часу життя пророка, і ніхто не має права змінювати слова Корану.

Хоча текст цієї книги зберігся в первісному вигляді, зовнішній вигляд копій зазнав значних змін. За часів пророка Коран був написаний без знаків вокалізації. Потім додали вокализацию і після цього також були включені точки. Правила таджвіда призначені для того, щоб допомогти людям правильно читати Коран.

Священну книгу мусульман перевели більш ніж 40 мов. Однак у мусульман заохочується вивчення і читання Корану арабською, навіть якщо це не рідна мова для віруючого.

Особливості арабської мови

Арабська мова належить до семітської групи. В даний час для нього характерна диглоссия: поєднання сучасних стандартів і розмовних особливостей. Сучасний стандартний арабська мова є офіційною в арабському світі. Він використовується в засобах масової інформації та освіту, але в основному на ньому пишуть, але не говорять. Він синтаксично, морфологічно і фонологически заснований на класичній арабській, саме на ньому написаний Коран.

На арабському пишуть справа наліво за допомогою швидкісного алфавіту. У цій системі слова складаються з двох типів символів: букв і

Визначення та значення

«Таджвіда» (арабська мова: تجويد taǧwīd: IPA:) є арабським словом. Його можна перевести - «дикція», «красномовство». Саме слово походить від кореня ǧ-w-d (دوج). Цей термін позначає правила, які регулюють вимову букв при читанні Корану.

Правила таджвіда увазі чітку вимову кожної букви від її точки зчленування і визначають її характеристики. Йдеться про вимові, і читання священної книги відрізняється від читання інших арабських текстів. Правила читання, таджвіда, безпосередньо пов'язані з просодією (системою фонетичних засобів - висотою, силою, тривалістю звуку) і артикуляцією.

Букви в тексті Корану можуть мати різне вираження в залежності від мовного контексту, тому правила таджвіда повинні використовуватися при їх виявленні. А значить, при читанні текст повинен бути ретельно розглянуто, що забезпечить правильну вимову.

Правила читання Корану таджвіда можуть включати зміну тривалості звуку, наголос або навіть додавання спеціального звуку до звичайного звуку букви. У загальних рисах, це наука про те, як вимовляються послідовності або поодинокі літери з урахуванням правил коартуляціі, які змінюють вимову комбінацій звуків в лінгвістичному контексті.

Структура правил таджвіда

Вона задоволена складна, оскільки ці правила можуть мати відгалуження. Наприклад, існує основне правило - нун з сукуном і танвін, яке є специфічним для однієї арабські літери «нун», яка не має знака голосного звуку, і «танвін», що представляє собою знак, який можуть мати букви, що стоять в кінці іменників.

Це правило має чотири відгалуження, кожне правило в них має набір букв, які супроводжують «нун з сукуном» або «танвін». Причому з них можуть виникати свої правила, наприклад правило ідгам (злиття) є одним з чотирьох правил і має ще два напрямки: «ідгам з гуна» і «ідгам без гуна». Крім того, гуна (носової звук) має чотири різних рівня: найповніший, повний, неповний і самий неповний.

правило калькаля

Воно застосовується до наступних буквах: "د", "ج", "ب", "ط", "ق", коли у них є діакритичний знак сукун. Це також застосовується до того ж набору букв при зупинці на них, навіть якщо у них є голосна. Фактично, це вимова таких букв, при якому взаємно віддаляються органи мови без додавання будь-якої з трьох огласовок. Це вимова відрізняється від звичайних букв з сукняному тим, що при їх вимові органи мови взаємно стикаються.

правило тафхім

Воно застосовується до безлічі букв: "ظ", "ق", "ط", "غ", "ض", "ص", "خ", незалежно від наявності у них діакритичних знаків або голосних. Це правило, по суті, являє собою верялізацію - додаткову консонантности артикуляцію звуків.

Правило «нун» і «мім» мушаддада

Воно пов'язане з двома буквами «нун» (ن) і «мім» (م) і має застосовуватися, коли у них є надрядковий знак Шадді, незалежно від голосного, який знаходиться поруч з ним. При цьому звук слід читати на два рахунки з гунной (гуна - назалізація звуку).

Правило лам Сакіна

Це правило пов'язане з lam sakinah "ل", коли воно стоїть після букви «аліф» ( "ا") на початку іменників. Правило застосовується, якщо за лам слід одна з цих букв: "س", "ش", "ص", "ض", "ط", "ز", "ر", "ذ", "د", "ث "," ت "," ن "," ل "," ظ ".

Норми сукуна і танвін

Нун з сукуном в Корані - нун без гласного ن або нун акцентованого сукуном ن, і він переходить в форму нун з невеликим знаком мім "ن. Танвін є подвоєнням в кінці слова однієї з трьох огласовок.

Існує чотири правила, які стосуються нун з сукуном і танвін, кожне з яких пояснюється нижче.

Ізхара

Саме поняття походить від слова, що означає «виявляти, показувати», тому при застосуванні букви повинні бути чітко виражені. Це правило таджвіда застосовується по відношенню до букв "ء", "ه", "خ", "ح", "ع", "غ", наступним за нун з сукуном або танвіном. При цьому вимова звуку [н] в букві «нун» з сукуном або в танвіне має бути чітким і яснним

Ідгам

Значення цього слова можна визначити як «злиття». При застосуванні цього правила таджвіда нун з сукуном або танвін зливається з наступною буквою. Правило ідгам розділяється на ідгам з з гунной і ідгам без гуни.

До першої групи належать чотири літери: م, ن, و, ي. При розташуванні однієї з них після нун з сукуном або танвіна, звук [н] не вимовляється при одночасному подвоєнні приголосного звуку цих букв. При цьому подвоєння вимовляється з гунной - назалізація.

У другому випадку мова йде про двох буквах: ر, ل. При аналогічному їх розташуванні відсутня вимова звуку [н], а подвоєння приголосного відбувається без гуни.

Ікляб

Значення цього слова - зміна. При використанні цього правила таджвіда нун з сукуном або танвін змінюється на мім "م", і це характерно тільки для однієї літери "ب". При цьому сам звук розтягується на два рахунки з гунной. Вимовляти його треба нерозривно з самої буквою.

Ікхфа

Саме слово перекладається як «приховувати». Суть цього правила таджвіда полягає в тому, що вимова букв, що не увійшли в три попередніх правила ( "ص", "ذ", "ث", "ك", "ج", "ش", "ق", "س" , "د", "ط", "ز", "ف", "ت", "ض", "ظ"), що стоять після нун з сукуном або танвіна, розтягується на два рахунки, вони приглушаются і вимовляються з гунной.

В основі методики викладання Корану лежить традиція. Про це пише дослідник Ельміра Кулієв: «кожен мусульманин потребує знання того, як пророк розумів небесне одкровення, коментував його і втілював у життя його заповіді і приписи. Більш того, він зобов'язаний керуватися цим знанням, бо тільки так можна пройти прямим шляхом і здобути благовоління Аллаха ».

Посланник Аллаха мир йому, протягом двадцяти трьох років навчав своїх сподвижників, він доніс роз'яснення Корану, переданий йому від Всевишнього, до своїх послідовників. Методи, якими він користувався, були збережені його учнями і лягли в основу викладацької етики в ісламі.

Етика читання Корану.

Згідно з Кораном, правильні пізнання і щирість - головні якості, що забезпечують успіх викладання і засвоєння: «Завдяки щирість, щирості і доброти правильні пізнання відображаються на внутрішньому світі й поведінці викладача, і він заробляє любов і повагу учнів».

Етика читання Корану зачіпається і обговорюється в багатьох працях. Турецький дослідник Мухіттін Акгюль пише: «читаючи Коран, необхідно пам'ятати, чиїм словом він є, і що він для нас означає. Не можна забувати про те, що це - не незвичайне слово, а відозву, що прийшло від Аллаха, Творця і Володаря світів ».

Перед читанням Корану слід підготуватися фізично і духовно: для цього потрібно зробити ритуальне обмивання, вибрати відповідний час - слід віддати перевагу такому часу, коли і читець, і слухачі не виснажені, у них ясний розум, немає термінових справ. Чистоті одягу і приміщення, в якому читається Коран, надається особливе значення.

З точки зору світської науки така фізична і духовна підготовка сприяє розширенню свідомості, активному включенню в процес осягнення істини підсвідомості і тим самим розширенням інформаційної бази. За твердженням дослідника в області духовних здібностей В. Д. Шадрикова, «інформація підсвідомості складається із сукупності архаїчних змістів пам'яті, з особистої генної інформації предків, а також з прижиттєво отриманої інформації». Як стверджують психологи, духовний стан характеризується гармонізацією особистості, усуненням або тимчасовим блокуванням протиріч з навколишнім середовищем, зосередженням на пізнаваною проблеми, внутрішнім рівновагою, позитивним поглядом на життя, високою концентрацією устремлінь, посиленням волі. Таке мотиваційний стан призводить до продуктивності мислення. Крім того, в духовному стані слова можуть переводитися в образи і почуття, сприяючи цим включенню процесів уяви.

У Корані написано: «Коли ти читаєш Коран, то шукай захисту від вигнаного і побиваемого сатани в Аллаха» (Коран, 16:98), тобто просити Всевишнього про захист словами «Аузу Біллаха Мінаш-шайтанір-раджім» і починати читати словами «Бі-змі-лляхі-ррахмані-ррахім». Важливо читати Коран способом «тартіль», тобто не поспішаючи, виразно вимовивши кожен звук. Cледует читати Коран смиренно і роздумувати над прочитаним. Якщо людина не зможе вникнути в його суть, не думатиме над божественної метою, він не зможе зануритися в глибини Корану. Особлива роль при читанні відводиться і мелодійного голосу. Красиве і зворушливе читання надасть на людину емоційний вплив і підштовхне його до роздумів, направить до хорошого і доброго, поверне його з помилкового шляху.

Правила читання Корану.

Читання священного Корану арабською мовою, на думку мусульманських вчених, є одним з найславетніших обрядів поклоніння, які наближують раба до його Господу. Всевишній наказав віруючим читати Коран і сказав: «Читайте же з Корану те, що необтяжливо для вас» .Пророк навчав мусульман правильному читанню аятов і, якщо для арабів таке читання було звичним, то неарабоязичние мусульмани потребували правилах читання Корану, які б систематизували і полегшили вимова звуків в різних поєднаннях. Такі правила отримали назву « таджвіда». Поняття є похідним від арабського дієслова جود Масдар (ім'ям дії) і означає «покращувати, робити гідним, підвищувати якість».

У виданих російською мовою книгах по таджвіда зустрічаються різні визначення поняття: «таджвіда - наука і мистецтво читання Корану, при якому дотримуються правильну вимову і порядок звуків, забезпечується повноцінне звукове та інтонаційне оформлення аятов без надмірностей і упущень», - пишуть автори найбільш популярного в останнім часом навчального посібника по ісламознавства і далі пояснюють, що «вироблені вченими правила таджвіда пов'язані з точною артикуляцією, розстановкою пауз, пом'якшенням і підкресленням звуків, змінами в вимові деяких звуків при їх певних поєднаннях, що виникають всередині слів або на їхніх кордонах». Найбільш часто зустрічається короткі визначення: «таджвіда - це правила читання Корану», «таджвіда - це досягнення правильного звучання букв, зберігаючи при цьому властивості, притаманні кожній букві» і т.д.

Як показує практика, читання Корану відповідно до правил таджвіда полегшує і читання, і розуміння сенсу аятів, а також допомагає передати красу їх звучання. Читання Корану без дотримання правил таджвіда неприпустимо: в сунне повідомляється, що, якщо віруючий читає Коран майстерно і правильно, дотримуючись при цьому всіх правил читання і виконує коранические приписи на практиці, то його місце буде поруч з наближеними ангелами. Крім того, передають, що мати правовірних Аїша розповідала, що посланник Аллаха сказав: «Той, хто майстерно читає Коран, перебуває з благородними і благочестивими писарів, а того, хто читає Коран, запинаючись, так як він важкий для нього, чекає подвійна нагорода ».

Методи тлумачення Корану.

Тим часом, кожен, хто прагне правильно читати Коран і зрозуміти значення аятов, повинен приділяти особливу увагу вивченню арабської мови і, поряд з цим, читати достовірні тлумачення Корану, що дозволяють глибше зрозуміти і, як пише Е. Кулієв, «відчути дух небесного писання при його читанні». У книзі «На шляху до Корану» він пише про правила і методи тлумачення Корану з посиланням на висловлювання мусульманських вчених Ас-Суйуті, Аль-Хувайі і ін .:

Тлумач аятов перш за все повинен звернутися до самого Корану, оскільки викладене стисло в одному місці розтлумачено в іншому;

Тлумачення, яке дійшло в переказах, приймається беззастережно, якщо воно сходить до пророка;

Тлумач повинен вміти відрізняти достовірні і хороші хадіси від слабких і вигаданих, тому що при тлумаченні слів Аллаха можна спиратися тільки на достовірні повідомлення;

Якщо не знаходить відповіді в хадисах, тлумач звертається до висловлювань сподвижників, іноді погоджуючи різні тлумачення;

Тлумач повинен прагнути до того, щоб тлумачення відповідало толкуемую: в тлумаченні не повинно бракувати того, що потрібно для роз'яснення сенсу, як не повинно бути і чогось зайвого, що не належного утримання (Е. Кулієв).

Необхідно відзначити, останній з перерахованих методів особливо актуальний в будь-якому освітньому процесі.

Е. Кулієв розглядає також методи, які слід використовувати при перекладі Корану і роз'яснює вимоги до перекладу:

Переклад смислів повинен бути точним;

Виконано на грамотному літературній мові;

При перекладі деяких аятів розглядати альтернативні переклади;

Доповнити переклад коментарями.

Виконання таких вимог можливо тільки при строгому дотриманні міждисциплінарних зв'язків, що є одним з основних методичних елементів сучасної педагогічної науки.

Мовний аналіз тексту.

При роботі над будь-яким текстом необхідний мовний аналіз. Методика викладання Корану включає також процеси формування у студентів мовних і мовних знань, умінь і навичок. Залежно від особливостей тексту Корану в процесі вивчення і викладання Корану в російській освітній сфері вже склалися різноманітні методики викладання. На кафедрі арабської філології Інституту країн Азії і Африки при МДУ ім. М.В. Ломоносова розроблена методика викладання арабської мови Корану, яка передбачає занурення в зміст тексту, а не характеристику мови Корану. «Її основу складає, - пише успішно здійснює цю методику на практиці В.В. Лебедєв, - складає спрямованість не так на отримання знань про мову, а практичне знання самої мови через засвоєння конкретних мовних фактів, представлених текстовим матеріалом. При цьому послідовний перехід до кожного нового факту здійснюється таким чином, що цей новий факт відрізняється від уже відомого мінімальною кількістю ознак. Він пред'являється студенту в оточенні вже освоєних фактів і дає можливість практичного оволодіння новою ділянкою мови, представленого своїм мовним матеріалом ». Перевага цієї методики в тому, що пояснення мовних явищ ґрунтуються не на європейській, а на що склалася на основі навчання мови Корану арабською мовознавчої традиції. Така методика успішно вбирає в себе риси сучасних напрямків в навчанні: комунікативно-діяльнісного підходу, функціонально-системного підходу, інтеграційного підходу, проблемно-пошукового підходу.

У передмові до навчального посібника «Арабська мова корановеденія» В. В. Лебедєв характеризує суттєві риси оригінальної методології традиційного корановеденія, «яка є як би обчислення всіх теоретично можливих рішень кожного поставленого питання. Причому за кожним рішенням стоїть певний дослідник або група дослідників. При цьому повністю відсутня жорстке нав'язування будь-якого рішення, хоча і вказується на перевагу одного з них ».

В процесі викладання Корану загальні методи навчання адаптуються, наповнюються педагогічним змістом в конкретних методиках навчання. Розглянемо це положення на прикладі конкретних завдань.

У вищезгаданому посібнику для тих, хто вивчає арабську мову Корану представлені завдання, які розподілені по урокам. Кожен урок присвячений одній з корановедческіх тем. При складанні завдань автор значну увагу приділяє підготовчого до сприйняття знань етапу. Автор ставить за мету такої роботи: «забезпечити повне розуміння арабського тексту такого уроку. Для цього необхідно, щоб: 1) в тексті не було невідомих або не виявляються на основі контексту лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних одиниць; 2) що повідомляється в тексті інформація стала б попередньо об'єктом очікування. Ці завдання підготовчої стадії вирішуються за допомогою питань російською мовою, які сформульовані таким чином, щоб, не розкриваючи змісту арабського тексту, підвести до його розуміння і забезпечити введення всіх необхідних для цього мовних одиниць ».

Розглянемо один з таких уроків, описаних в книзі В. В. Лебедєва «Арабська мова Корану»:

Урок першийالدرس الاول

بسم الله الرحمن الرحيم

تعريف القرآن لغة و شرعا

I. Як визначається Коран в мовою تعريف القرآن لغة))?

II. Як визначається Коран в богослов'їتعريف القرآن شرعا)?)

III. Які обмеження і чому включає в себе богословську определе- ня поняття Коран?

1. Чи є це слово масдар (مصدر), тобто іменним словом, яке має значення дії, але не має значення часу?

2. Яка у нього словообразовательная модель (وزن)? Яким словами воно подібно (ك)?

3. Чи відноситься воно до хамзованним (مهموز) словами, тобто до тих, які мають Хамзу в складі кореневих Харфа - першого кореневого, Що позначається при моделюванні Харфа فاء, другого кореневого, Що позначається Харфа عين, і третього кореневого, Що позначається Харфа لام?

4. Якщо це Масдар, то якого дієслова, тобто які дві основні форми цього дієслова: المضارع і الماضى?

5. Яке його значення (مَعْنى)?

6. Яка точка зору (يَرَى) деяких вчених (بعض العلماء)?

7. Що стверджують (ذَهَبَ إلى أنَّ) деякі вчені?

8. Чи є слово القرآن ім'ям власним (علم), не похідне від дієслова (غير مشتق)?

9. Чи є воно просто назвою (اسم) божественної Книги (كِتابُ الله) подібно (مثل) тому, як названі інші (سائر) послані понад книги (الكُتُب السَّماوِيَّة)?

На ці запитання відповідає положення 1, Викладає деякі підходи до тлумачення значення слова القرآن:

1 المعنى اللغوى:

أ – يَرَى بَعْضُ العُلمَاءِ أنَّ القُرْآنَ مَصْدَرٌ عَلَى وَزْنِ (فُعْلانٌِ) كالغُفرانِ وَ الشُكْرانِ فَهُوَ مَهْمُوزُ اللاَّم مِنْ قَرَأ يَقرَأ قِرَاءَةً وَ قُرْآناً بمَعْنَى تَلايَتْلو تِلاوَةً ب – وَذَهَبَ بَعْضُ الْعُلَمَاءِ إلى أنَّ القُرْآنَ عَلم غَيْرُ مُشْتَقٍ فَهُوَ اسْمُ كِتَابِ اللهِ مِثلَ سَائِرِ الكُتُبِ السماوية

1. Як визначають (لقد عرف) Коран мусульманські богослови (علماء الأصول)? 2. Як визначають Коран мусульманські теологи (عُلماءُ الكلاَم)?

3. Сходяться вони на одному визначенні, чи пропонують безліч визначень (تعْرِفاتٌ كَثِيرَةٌ)?

4. Яке визначення є найкращим (أحْسَنُ هذِهِ التَّعارِيفِ)?

5. Яка з них найправильніше (أقْوَمُها)?

6. Чиє це недосяжне по красномовству, неповторне (معجز) слово? 7. Це - слово, послане (المنزل) якого пророку (النَّبيّ)?

8. Це - слово, записане (المكتوب) де?

9. Це - слово, передане (المنقول) яким чином?

10. Це - слово, за допомогою якого поклоняються(المتعبد به) яким чином?

На ці запитання відповідає положення 2, Що містить богословську визначення Корану:

2 - المعنى الشرعى:

لَقَدْ عَرَّفَ عُلَمَاءُ الأصُولِ وَ الكَلاَم وَ غَيْرُهُمُ القُرْآنَ بِتَعْرِيفَاتٍ كَثيِرَةٍ. وَ أحْسَنُ هَذِهِ التَّعَارِيفِ وَ أقْوَمُها قَوْلُ القَائِلِ إنَّ القُرْآنَ هُوَ كَلامُ اللهِ المُعْجِزِ المُنْزَل عَلى النَّبىّ مُحَمَّدٍ صلعم المَكْتُوبُ فِى المَصَاحِف المَنْقُول تَوَاتُرًا المُتَعَبَّدُ بِهِ تِلاَوَةً.

1. Чи включає в себе Коран слова людини (إنس), або джина (جن), або ангелів (ملائكة), або пророка (نبى), або посланника (رسول)? Чи включає він у себе « священні хадіси»(الحديث القدسى), тобто входять в склепіння хадисів слова Аллаха, і« пророчі хадіси»(الحديث النبوي), тобто слова Пророка Мухаммада (нехай благословить його Аллах і вітає!)?

2. Чи входять в Коран писання, послані посланцям (الرسل) до Мухаммада (нехай благословить його Аллах і вітає!), Такі, як сувої Ібрахіма (صُحُفُ إبْرَاهيم), Тора, послана Мусі (التَّوْرَاةُ المنزلة على مُوسَى), Євангеліє, послане Ісі (الإنْجيلُ المنزل على عِيسَى)?

3. Чи може входити в Коран то, що не відповідає безперервної традиції (تَوَاتَرَ يَتَواتَرُ تَواتُرًا) передачі? Чи можуть входити в Коран рідкісні варіанти читання (القِراءَاتُ الشَّاذَّة), виходять за рамки безперервної традиції (غَيْرُ المُتواتِرَةِ)?

4. До кого сходить (منسوب) священний хадис? Чи є священний хадис засобом поклоніння через його читання вголос(تَلا يَتْلُو تِلاوَةً)?

На ці запитання відповідає положення 3, Що містить мотивацію тих обмежень, які входять в богословську визначення Корану:

3 - فكلام الله المعجز قد أخرج كلام غير الله فهو ليس بكلام إنس و لا جن و لا ملائكة و لا نبى أو رسول فلا يدخل فيه الحديث القدسى و لا الحديث النبوى.

وَ أخْرِجَ بقيْدِ (المُنْزَلُ عَلى النَّبىِّ مُحَمَّدٍ صَلَّى الله عَليْهِ و سَلَّمَ) الكُتُبُ المُنْزَلةُ على الرُّسُلِ مِنْ قِبْلِهِ كَصُحُفِ إِبْراهِيم وَ التَّوْراةُ المُنْزَلةُ على مُوسى و الإنْجِيلُ المُنْزَلُ على عِيسى عليْهِ السَّلامُ. أمَّا القَيْدُ (المنقول تَوَاتُرًا) فقد أخْرِجَ بِهِ كُلُّ ما قِيلَ إنَّهُ قُرْآنٌ وكَمْ يَتَوَاتَرْ، وَ كَذلِكَ القِرَاءَاتُ الشَّاذَّةُ غَيْرُ المُتوَاتِرَة. أمَّا القَيْدُ الأخِيرُ (المُتعَبَّدُ بِهِ تِلاوَةً) فقد أخْرِجَ بِهِ الحَدِيثُ القُدْسِىّ فإِنَّهُ وَ إِنْ كان مَنْسُوباً إلى الله إلاَّ غَيْرُ مُتعَبَّدٍ بتِلاوَتِهِ.

المناقشة

۱- هل عرّف عُلماءُ اللغة القرآن بتعريف واحد؟

۲- هل عرّف عُلماءُ الأصول و الكلام القرآن بتعريف واحد؟

۳- ماذا تستطيع أنْ تقول عن اسباب كثيرة تعريفات لشىء واحد او ظاهرة واحدة؟

٤- ماذا تعرف من تعريفات علماء اللغة للقرآن؟

٥- ماذا تعرف من اسماء العلم للكتب السماوية؟

٦- ماذا تعرف من تعريفات علماء الاصول و الكلام للقرآن؟

۷- ماذا اخرج بقيد (الكلام الله المعجز) فى تعريف القرآن؟

۸- ماذا اخرج بقيد (المنزل على النبىّ محمد صلعم) فى تعريف القرآن؟

٩- ماذا اخرج بقيد (المنقول تواترا) فى تعريف القرآن؟

۱۰- ماذا اخرج بقيد (المتعبَّد به تلاوة) فى تعريف القرآن؟

۱۱- الحديث كَما عرّفه العلماء هو ما نقل عن النبىّ صلعم من قول او فعل او تقريرفهناك اقوال تصدر عن النبىّ صلعم و هناك ما نُسِبَ الى الله عزّ و جلّ.. ماذا سَمَّى العلماء بالحديث القدسىّ و ماذا سمّوه بالحديث النبوى؟

۱۲- اذكر الرسل الذين انزلت عليهم الكتب و اسماء هذه الكتب؟

На цьому прикладі ми можемо виділити всі основні методи навчання по дидактичної мети:

Методи набуття нових знань;

Методи формування умінь і навичок;

Методи застосування знань;

Методи закріплення та перевірки знань, умінь, навичок.

Вони відображають діяльність викладача по досягненню навчальної мети. Далі, для її досягнення педагог, очевидно, буде використовувати доступні йому словесні, наочні і інші методи, а для закріплення запропонує студентам виконати усні або письмові завдання.

Зразки завдань різного типу і деякі приклади їх виконання при вивченні Корану

Тема: Правила ат-таджвіда.

Завдання № 1 для повторення правил ат-таджвіда.

Варіант 1. Ознайомтеся з таблицею, в якій дано назви правил ат-таджвіда. У колонці «Визначення правила» напишіть відповідну назвою правило, і в наступному стовпчику - підібраний вами приклад з Корану.

Зверніть увагу на зразок!

Назва правила визначення правила Приклад з Корану
1 Сукун
السُّكُون
Відсутність голосного звуку після приголосного відзначається знаком «Сукун». буква з «Сукуном» вимовляється як приголосний звук і закриває склад. وَ أَمَّا مَنْ خَفَّتْ مَوَازِينُهُ
2 Ташдід
التَّشْدِيد
3 Танвін
تَنْوِين
4 Сонячні та місячні приголосні
اَلْحُرُوفُ الشَّمْسِيَة
وَ اَلْحُرُوفُ اَلْقَمَرِيَة
5 Ідгам Аш-Шамсійа
اَلْاِدْغَامُ الشَّمْسِيَة
6 Ізхара Аль-Камарійа
اَلْاِظْهَارُ اَلْقَمَرِيَة
7 Васлуй الوصل
(Злите читання)
а Пропускання однієї літери на початку слова
б Пропускання двох букв на початку слова
в Пропускання довгого гласного в кінці слова
г Пропускання через «ташдіда»
8 вакфاَلْوَقْف
(Зупинення)
а Зупинка з огласовка і «танвінамі»
б Зупинка з «танвін Фатху»
в зупинка з
«Та-марбута»
г Зупинка з довгим голосним
д Зупинка з «сукуном»

Варіант 2. Виразно прочитайте дану суру і виконаєте завдання.

Завдання: Знайдіть в даній сурі десять прикладів до правил «ат-таджвіда» і заповніть таблицю.

Назва правила

визначення правила

1
2
3
4
5
6
7
8
9

завдання №2

Варіант 1. Вставити в пропуски в аятах відсутню слово з Корану. Які правила ат-таджвіда необхідно дотримуватися при читанні цього уривка?

Варіант 2. Прочитайте вголос дану суру, строго дотримуючись усіх правил ат-таджвіда. Зробіть звукозапис свого читання. Прослухайте, спробуйте виявити помилки при читанні.





Завдання № 3

Варіант 1. Знайдіть в Тафсир тлумачення аята з Корану (73: 4) і напишіть в відведений в завданні місце коментарі різних вчених:

وَرَتِّلِ الْقُرْآنَ تَرْتِيلًا_____________________________________________

Варіант 2. Визначте, як вимовляється буква «ر» в даних сурах, і поясніть правило в кожному випадку:




Завдання № 4

Варіант 1. Знайдіть в представлених сурах правила «ат-таджвіда», які позначені в таблиці і заповніть третю колонку з прикладами з даної сури.

Назва правила Визначення правила «мад» (довгий голосний звук) приклади
1 Мадд касийр
مَدُّ قَصِيرْ (Короткий читання)
Коротке читання в розмірі двох коротких голосних ( огласовок).
Також, даний «Мадд» називається «Природний довгий голосний звук» «Мадд табігий» .
цей «Мадд» буває в тому випадку, якщо після довгих голосних «Аліф» , «Уау» , «Йа» не слід буква з «Сукуном» або «Хамза».
2 Мадд муттасийль
مَدُّ مُتَّصِلْ
(Злитий довгий голосний звук)
З'єднаний, злитий довгий голосний звук.
В цьому випадку довгий голосний і привід, причина для довгого читання - «Хамза», Знаходяться в одному слові. цей «Мадд» називають «Мадд ваджіб муттасийль». «Ваджіб» означає обов'язкове подовження звуку «Мадд» літери до 4-х або 5-ти огласовок, якщо менше, то вважається помилкою.
3 Мадд мунфасийль
مَدُّ مُنْفَصِلْ
(Роздільний довгий голосний)
Роз'єднаний довгий голосний звук.
В цьому випадку природний довгий голосний знаходиться в кінці першого слова, а привід для довгого читання - «Хамза» на початку наступного слова, тобто «Хамза», Привід і довгий голосний знаходяться окремо, в різних словах. цей «Мадд» називають «Мадд джаіз мунфасийль». «Джаіз» означає «Можливий». довгота «Мадд» літери може бути дорівнює довготі 2-х або 4-х, або 5-ти огласовок.
4 Мадд лазимо
مَدُّ لَازِمْ
(Вкрай необхідний Мадд)
Необхідно довгий читання. Приводом для довгого читання «Мадд лазимо» служить буква з «Сукуном», Яка знаходиться безпосередньо за довгим голосним. Довгий голосний звук і наступна за нею буква з «Сукуном» знаходяться в одному слові і довгий голосний необхідно тягнути тривалістю не менше 6-ти огласовок, якщо менше, то вважається помилкою.
ситуація «Мадд лазимо» виникає також, якщо довгий голосний передує букві з «Ташдідом» , Тобто з подвоєнням.
У сурах Корану є аяти, в яких літери читаються їх назвами, і букви, над якими варто хвиляста риса, читається з «Мадд лазимо».
5 Мадд гаарід
مَدُّ عَارِض
(Мадд тимчасовий)
По-іншому цей «Мадд» називають «Мадді вакиф» або «Мадд гаарід чи сукун», Так як перед зупинкою «Вакифом», Якщо передостанній звук - довгий голосний, а останній оголосив «Сукуном», То довгий голосний читається тривалістю в 2 або 4 , або 6 огласовок. цим кольором «Мадд гаарід» позначений в разі зупинки в кінці аята
6 Мадд гаарід 2
مَدُّ عَارِض
Те ж, що і «Мадд гаарід». «Мадд гаарід 2» відзначений таким кольором, в разі, якщо «Вакиф» буде проведений не в кінці аята, а всередині нього. Тобто тоді, коли всередині аята зупинка обов'язкова або дозволена. Або в разі вимушеної перепочинку, зітхнувши, з урахуванням смислового вираження.
7 Мадд Ліїн
مَدُّ لِين
(Довгий читання двоезвучій)
В арабській мові є також два двоезвучія (Ау) і (Ай). Ці дві м'які «Ліїн» літери «Уау» і «Йа», Якщо мають «Сукун», Вимовляються разом з коротким голосним - «Фатх» попередньої літери. Якщо в передостанньому складі слова є двоезвучіе, і при зупинці в читанні остання буква оголосив «Сукуном гаарід», То виникає грунт для затримки букв «Уау» і «Йа» з «Сукуном». Така ситуація називається «Мадд Ліїн». Тривалість вимови зазначених звуків з «Сукуном» 2 , 4 або 6 огласовок).
8 Мадд Бадалов
مَدُّ بَدَلْ
Довге читання довгого голосного звуку, якщо йому передує «Хамза», А після довгого голосного звуку немає літери з «Сукуном» або «Хамзи». Тривалість вимови від 2-х до 4-х огласовок.

Варіант 2. Дайте свої визначення до даних правил і приведіть інші приклади з Корану.

Назва правила визначення правила
1. مَدُّ
2. مَدُّ
3. مَدُّ مُتَّصِلْ
4. مَدُّ مُنْفَصِلْ
5. مَدُّ لَازِمْ
6. مَدُّ عَارِض
7. مَدُّ عَارِض
8. مَدُّ لِين
9. مَدُّ بَدَلْ

Завдання № 5

Варіант 1. Прочитайте цю суру і виконаєте завдання до таблиці:

1. Знайдіть в сурі приклади до правил ат-таджвіда, назви яких дано в першій колонці таблиці.

2. Перепишіть в 3-ю колонку аяти з даної сури, в яких зустрічаються дані правила.

3. У 2-й колонці дайте визначення для кожного правила (див. Зразок).

Назва правила визначення правила Приклад з сури:
1 Ізхара
اِظْهَارْ
(Ясна читання)
якщо за «Нун-сукуном» або «Танвіном» слід одна з горлових букв: ٲ ه ح خ ع غ, то «Нун-сукун» читається ясно, як написано. Ці букви називаються «Букви Ізхара».
2 Ідгам
اِدْغَامْ
(Асиміляція)
3 Ідгам Мага гуна
اِدْغَامْ مَعَ الْغُنَّة
(Асиміляція з назалізація)
4 Ідгам била гуна
اِدْغَامْ بِلَ الْغُنَّة
5 Іклаб
اِقْلَاب
(Заміна)
6 Іхфа
اِخْفَاء
(Приховування)
7 Ідгам місляйні Магаль гуна

(Асиміляція однакових звуків з назалізація)

Варіант 2. Прочитайте напам'ять суру «Аль-Фаджр» і виконайте завдання до таблиці:

1. Знайдіть в сурі: «Аль-Фаджр» правила ат-таджвіда, назви яких дано в першій колонці таблиці.

2. Перепишіть в 3-ю колонку аяти з сури «Аль-Фаджр», в яких зустрічаються зазначені в таблиці правила.

Назва правила Приклад з сури «Аль-Фаджр»:
1 Ізхара
اِظْهَارْ
(Ясна читання)
2 Ідгам
اِدْغَامْ
(Асиміляція)
3 Ідгам Мага гуна
اِدْغَامْ مَعَ الْغُنَّة
(Асиміляція з назалізація)
4 Ідгам била гуна
اِدْغَامْ بِلَ الْغُنَّة
(Асиміляція без назализации)
5 Іклаб
اِقْلَاب
(Заміна)
6 Іхфа
اِخْفَاء
(Приховування)
7 Ідгам місляйні Магаль гуна
اِدْغَامْ مِسْلَيْنِ مَعَ الْغُنَّة
(Асиміляція однакових букв з назалізація)

Критерії оцінки знань з дисципліни

Необхідно розрізняти загальні і професійні критерії оцінювання ефективності навчального процесу.

При виставленні оцінки освоєння курсу студентом повинні враховуватися глибина засвоєння навчального матеріалу; знання термінології; розвиненість професійного мовлення, послідовність і повнота висловлювання, аргументованість положень; орієнтованість на практичну діяльність.

При диференціюванні результатів поточної навчальної діяльності (при аудиторного формі занять), повинні враховуватися поточна успішність (середній бал за семінарські і практичні заняття); активність і стабільність в роботі на заняттях в ході вивчення дисципліни (частота і якісність виступів, кількість підготовлених доповідей і наукових повідомлень); результати тестування; ініціативність і працездатність, проявлені при вивченні навчальної дисципліни.

Список ресурсів для викладача і студентів

  1. Ал-Куран ал-Карим (на араб. Яз.).
  2. Цей Рамадан. Правила читання Корану. - Майкоп, 2005.
  3. Харисова Г.Х. Таджвіда. - Альмет'євськ, 2003.
  4. Мухаммад Ахмад Магбіт.Аль-муляххас аль-Муфід фі ілмі ат-таджвіда (Короткий виклад науки «таджвіда»). - Каїр, 2007.
  5. Ал-Куран ал-Карим: Мусхаф ат-таджвіда (Священний Коран з правилами ат-таджвіда). - Бейрут, 2005.
  6. Ахмад Сакра. Осягнення Корану. Пер. с. англ. - М., 2007..
  7. Аббясов Р.Р. Вчимо арабська. - М., 2005.
  8. Ал-Баруд С. Фан таджвіда (Наука таджвіда). - М., 1999.
  9. Аляутдінов І.Р. Таджвіда. - М., 2005.
  10. Фейд ар-Рахім фі кирааті-ль-Ку'раніль-Карим ( «Достаток Всевишнього в читаннях Благородного Корану»). - Бейрут, 1996..
  11. Коран. Переклад з араб. і кому. Е.Р. Кулієва. - М., 2004.
  12. Священний Коран. Переклад смислів і коментарі Абдулли Юсуфа Алі. - Нижній Новгород, 2001..
  13. Коран. Переклад з араб. І. Ю. Крачковского. - М., 1990..
  14. Священний Коран. з коментарями Абдуррахмана Сааді. Переклад з араб. Кулієва Е.Р. У 3-х тт. - М., 2000..
  15. Ас-Суйуті Джалал ад-Дін. Досконалість в коранічних науках. Вип 1-5. Переклад, кому. і загальне ред. Д.В. Фролова. - М., 2000-2006.
  16. Аль-Газалі, Абу Хамід. Воскресіння наук про віру (Іхйа улум ад-дін) Избр. глави. Пер. з араб., досл. і кому. В.В. Наумкіна. - М., 1980.
  17. Ан-Нававі Я.Ш. Сади праведних. Пер. з араб. - М., 2007..
  18. Іслам. Історіографічні нариси. Під загальною ред. С.М. Прозорова. - М., 1991.
  19. Іслам. Енциклопедичний довідник. - М., 1991.
  20. Коран. Переклад з араб. яз. і кому. І.Ю. Крачковского. - М., 1986.
  21. Коран. Переклад з араб. яз. і кому. Е.Р.Куліева. - М., 2004.
  22. Муртазін М.Ф. Введення в коранічні науки. - М., 2006.
  23. Піотровський М.Б. Коранічні оповіді. - М., 1991.
  24. Резван Е.А. Коран і його тлумачення. (Тексти, переклади, коментарі). - СПб., 2000..
  25. Саліх ас-Сухаймі, Абд ар-Раззак аль-Бадр, Ібрахім ар-Рухайлі. Основи віри в світлі Корану і Сунни. Пер. з араб. Е.Р. Кулієва. - М .: Изд. будинок «Умма», 2006.
  26. Таххан М. Посібник по термінології хадисів. Пер. з араб. -, 2002.
  27. Фролов Д.В. Композиція Корану: проблема «семи довгих сур» // «У часу в полоні». Пам'яті Сергія Сергійовича Цельнікера. Зб. ст. - М., 2000..
  28. Значення і сенс Корану / Под ред. Абдель Салам аль-Мансі. Переклад з араб. Абдель Салам аль-Мансі, Сумайа Афіфі. У 4-х тт. - М., 2001..
  29. Аз-Зубайді А.А. Сахих аль-Бухарі (короткий виклад). Пер. з араб. - М., 2003.
  30. Аль-Касімі, Мухаммад Джамаль ад-Дін. Короткий виклад «Настанови віруючих. Воскресіння релігійних наук Абу Хамід Аль-Газалі (1058-1111) ». Пер. з араб. В.Нірша. -, 2002.
  31. Ібн Кясір І. Тафсир аль-кур'ан аль-'азим (Коментарі до Великого Корану). В 4 т. - Бейрут, 1993.
  32. Кулієв Е.Р. На шляху до Корану. - М., 2006.
  33. Лебедєв В.В. Вчися читати Коран по-арабськи. Вип. 1-3. - М., 2003.
  34. Махмуд бін Ахмад бін Саліх ад-Дусарі. Велич Священного Корану. - М., 2007..
  35. Резван Е.А. Коран і його світ. - СПб., 2001..
  36. Абдуллаєва Ф.І. Перська коранічна герменевтика (тексти, переклади, коментарі). - СПб., 2000..
  37. Ал-Калб Хішам ібн Мухаммад. Книга про ідолів ( «Кітаб аль-Аснам»). Переклад з араб. яз., предисл. і прим. Вл.В. Полосина. - М., 1984.
  38. Життєпис пророка Мухаммада. Переклад з араб. Н.А. Гайнуллина. -, 2002.
  39. Ібрагімов Т., Єфремова. Священна історія ісламу (історія пророцтв). -М., 1996..
  40. Коран. Переклад з араб. яз. Г.С. Саблукова. - Казань, 1907.
  41. Коран. Переклад з араб. яз. і кому. М.-Н.О. Османова. - М., 1995.
  42. Кулієв Е. На шляху до Корану. - М., 2006.
  43. Кулієв Е. Основи віри в світлі Корану і сунни. - М., 2006.
  44. Прозоров С.М. Іслам як ідеологічна система. - М., 2004.

При згадці імені Пророка Мухаммада слід вимовляти слова привітання: «Салля- ллах алейхи васаллям» - «Нехай надасть йому Аллах благість і світ!».

Ісламознавство: Посібник для викладача / Е.Р. Кулієв, М.Ф. Муртазін, Р.М. Мухаметшин і ін .; заг. Ред. М.Ф. Муртазін. - М .: Изд-во Моск. Ісламського ун-ту, 2008. - С. 307.

Акгюль М. Коран в питаннях і відповідях / Пер. з турецького Айдер Ісмаїлов, Фарід Багіров. - М .: «Вид-во. Новий світ », изд. 1-е, 2008. - З 228-229.

В. Д. Шадриков В.Д. Духовні здібності. - СПб., 1997. - С. 24.

Коран, сура «аль-Муззамміль», аят 20.

Ісламознавство: Посібник для викладача / Е.Р. Кулієв, М.Ф. Муртазін, Р.М. Мухаметшин і ін .; заг. Ред. М.Ф. Муртазін. - М .: Изд-во Моск. Ісламського ун-ту, 2008. - С. 99.

Цей хадис передали аль-Бухарі і Муслім. Див. Ан-Нававі, «Шарх сахих Муслім», т. 3. - С. 343.

Лебедєв В.В. Арабська мова корановеденія. - М .: ТОВ «ІСЦ« Маска », 2010. - С. 3.

Лебедєв В.В. Зазначена робота. - С. 3.

Лебедєв В.В. Зазначена робота. - С. 4.

Лебедєв В.В. Зазначена робота. - С. 5-7.

Слово «таджвіда» буквально означає «покращення», «доведення до досконалості». Якщо ви щось робить з таджвіда, це означає, що ви намагаєтеся надати плодам своєї праці найвищі якості, зробити їх настільки досконалими, наскільки це можливо. Але в спеціальному сенсі це слово використовується в відношенні науки правильного читання і вимови слів і віршів Корана. Відомо, що існує певний зв'язок між прямим значенням слова і його спеціальним вживанням; буквальне значення даного слова так чи інакше пов'язане з вдосконаленням дії або виконання, яким є читання Корану, коли ми говоримо про науку таджвіда.

Коли в перші століття після своєї появи іслам почав стрімко поширюватися, особливо серед неарабських народів, мусульманські вчені вирішили, що настав час розробити звід правил, яким керувалися б вивчають Коран. Тобто, таджвіда призначався для людей, які хотіли навчитися правильно читати Коран.

Втім, це не заперечує той факт, що Коран не можна вивчити самостійно, без допомоги досвідченого наставника. Унікальна система вивчення Корану, заснована на принципі иснад, давно заслужила визнання як перевірений метод навчання читання Корану і таджвіда. Відповідно до системи, заснованої на иснад, учень повинен навчитися читати напам'ять звістку Коран від початку до кінця, виконуючи всі правила таджвіда. У разі успішної здачі іспиту, учитель засвідчує його кваліфікацію в читанні Корану і навчанні цьому мистецтву інших, при цьому видається сертифікат, який називається «Іджаз». Зазвичай в Іджаз перераховуються весь ланцюжок наставників вчителя, який видав сертифікат ( «иснад» або «Санада» - безперервний ланцюжок вчителів, висхідна до Пророка).

За визначенням вчених, таджвіда це наука про те як «вимовляти звук, відповідний кожній букві з притаманними їй особливостями артикуляції, і забезпечувати правильну звукову передачу властивостей кожного звуку - як справжніх, так і обумовлених». Під «істинними» вчені мають на увазі постійні характеристики звуку, без яких його правильну вимову було б неможливим. «Обумовлених» вони називають властивості, які впливають на звук, який передається літерою, що виникають під впливом тих чи інших умов, наприклад, розташування букви в слові, ташкіля, властивостей попередніх і наступних букв і т.д.

Зазвичай підручник по таджвіда починається з введення, яке пояснює значення і особливості читання Корану, умови, необхідні для правильності читання, ісламське правило дотримання таджвіда при читанні Корану і види читання в залежності від швидкості. Суть таджвіда, як ясно вказує наведене вище визначення, пов'язана з правильною вимовою Корану, для якого необхідно засвоїти наступні основні розділи:

1. Місце артикуляції букв (махарідж аль-хуруф)

2. Характеристики літери (сифат аль-хуруф)

3. Інші правила таджвіда, пов'язані зі зміною звуку певних букв в залежності від їх місця розташування в слові або оточуючих букв, наприклад правила Н і М без вивіреності (ахкам ан-нун валь мім ас-Сакіна) і типи довгих голосних (мудуд).

Ті, хто вивчає фонетику, можуть дізнатися ці правила, тому що вони схожі на фонетичні. Наприклад, принцип «ідгам» схожий на принцип асиміляції в фонетиці.

Вчені таджвіда вважають обов'язковим дотримуватися цих правил при читанні Корану. Всемогутній Аллах сказав:

«... читай Коран розміреним читанням» (Аль-Муззаміл 73: 4).

Це означає, що потрібно читати Коран повільно, зі смиренням (хушу) і роздумами, дотримуючись правил таджвіда, такі як подовження довгих голосних (Мадд аль-мамудуд) і вкорочення коротких (Каср аль-Максур) ... Слова з вищеназваного аята є наказом, тому що вони стоять в формі наказового способу, І немає ніяких вказівок на можливість іншого тлумачення (аль-Марсафі, Хідайат аль-Карі'іла таджвіда Калам аль-Барі).

Один з перших фахівців в області таджвіда імам ібн аль-Джазарі в своїй праці «Тухфатул-атфал» - знаменитому підручнику таджвіда для початківців - вказує, що правила таджвіда є обов'язковими для дотримання; а ті, хто їх не дотримується, чинять гріх, тому що Коран був виявлений Аллахом і переданий нам з правилами таджвіда.

Однак інші вчені дотримуються тієї думки, що правила таджвіда лише рекомендовані (мустахаб), а не обов'язкові (ваджіб) для виконання, за умови, що з точки зору арабської мови слова вимовляються правильно, і немає ніяких помилок. Проте, мусульманин повинен докладати всі свої зусилля, щоб поліпшити своє читання. Аїша (нехай буде задоволений нею Аллах) розповідала, що Пророк (мир йому і благословення), сказав:

«Той, хто майстерно читає Коран, приєднується до благородних, щирим і записуючим ангелам. А той, хто затинається при читанні Корану, і читання Корану важко для нього, отримає подвійну нагороду » (Аль-Бухарі, Муслім)

Таджвіда - це тільки один із проявів того, як Аллах захищає Коран від будь-якого пошкодження. Навіть коротке знайомство з книгами по таджвіда дозволить упевнитися в тому, яку увагу приділяється найменшим деталями вимови Корану. Все це для того, щоб через чотирнадцять століть після послання Пророку (мир йому і благословення) Коран звучав в точності так, як його читав сам Пророк. Крім того, передача Корану на основі иснад гарантує, що правила таджвіда повністю виконуються, що забезпечує найвищу якість і точність передачі Корану з покоління в покоління. Зрештою, таджвіда - це одна з наук, таких як кіраат (наука про види читання Корану) і ар-расм ва-дабт (наука про методи каліграфії), створених спеціально для служіння Корану і охорони його від спотворення.

За матеріалами OnIslam.net

Слово «таджвіда» являє собою Масдар (віддієслівний іменник), коренем якому є дієслово «джаада» - процвітати, перевершувати. В контексті коранічних наук цей термін має більш вузьке значення, суть якого зводиться до «вірного читання Священного », Тобто такий манері рецитації Одкровення, коли дотримуються всі відомі правила і норми.

Питання дотримання правильної вимови і дотримання правил знаходить своє відображення в самому Корані. Так, Творець робить веління віруючим:

«І читай Коран розмірено» (73: 4)

На перший погляд, в аяті йдеться, перш за все, про характер, швидкості і манері читання. Але фактично це означає, що належним чином повинні вимовлятися всі букви і звуки, дотримуватися всі наявні правила, яких налічується не дві-три одиниці, а значно більше. Наприклад, правила асиміляції (ідгам ма'а-ль-'унна, іклаб, іхфа ма'а-ль-'унна), дисиміляції (калькаля), дотримання довготи (Мадд) і паузи (вакф) і так далі.

Як виник таджвіда?

Коран, будучи Одкровенням Всевишнього, дарованим всьому людству, вимагає до себе особливого ставлення, яке полягає, в тому числі, і манері читання. Відомо, що за часів життя Заключного Божого посланника (с.г.в.) красивою манерою рецитації Книги мав Ібн Мас'уд. Він не тільки читав Коран з виразом, але і дотримувався всі необхідні граматичні правила і вимова.

Актуальність появи такої науки, як таджвіда, в наявності. Багато людей не знають особливостей навіть рідного для себе мови, можуть робити помилки у вимові, граматиці. Що вже говорити про чужою мовою, якою написаний головний релігійний текст ?! Арабська мова не найпростіший, і ситуація в певній мірі ускладнювалася тим, що в іслам з самої зорі появи релігії стали приходити інші народи. Вони мали певні культурні відмінності від арабів, зокрема, пов'язані з лінгвістичної складової. У цій ситуації виник ризик того, що люди могли робити помилки під час читання Корану, які відбивалися на змісті. Щоб уникнути цього, стала очевидною важливість формування спеціальної системи правил, яка і отримала назву «таджвіда».

В цілому, можна відзначити, що таджвіда - це коранічна наука, головна мета якої полягає в забезпеченні правильної вимови і відтворенні звуків, недопущення будь-яких було надмірностей або упущень.

Чому так важливий таджвіда?

Читання Священного Корану згідно з усіма правилами має масу достоїнств, які впливають як на читця (карія), так і аудиторію, слухають його. Таджвіда дозволяє врахувати всі моменти, які зазвичай задіюються каріямі під час рецитації Тексту співуче. Однак буде помилкою вважати, що автоматичне дотримання правил таджвіда забезпечує становлення людини в читця, що відрізняється унікальним стилем рецитації. Для цього необхідна тривала практика і аналіз інших Кариев. Суть грамотного і красивого відтворення тексту Корану зводиться до визначення того, як найкраще виставляти паузи, протягувати голосні звуки, пом'якшувати вимова приголосних і правильно вимовляти окремі звуки (наприклад, Хамзу).

Окремо варто згадати такий аспект читання Корану, як швидкість відтворення тексту. На одностайну думку вчених і практиків, найкраще читати Коран в повільному ритмі, максимально коректно дотримуючись усіх правил. Такий темп в арабській мові позначається словом «Тарту». Проте, серед професіоналів в області грамотної рецитації Святого Письма поширений середній темп під назвою «тадвір», а також швидкий ритм - «Хадр».

Недотримання правил таджвіда значною кількістю помилок, які можуть серйозно змінити сенс коранічного тексту. Наприклад, одним з найпоширеніших дефектів є випадок, коли в кінці сури «Фатіха» людина відтворює слово «заблудлі» - «далліін», не через букву «д», а через «з». При такому прочитанні сенс змінюється на слово «продовжують»:

«Веди нас по прямій дорозі. Дорозі тих, кому Ти дарував благодать, а не дорогий тих, хто опинився під Твоїм гнівом і заблуканих »(1: 7)

Очевидно, що слово «продовжують» абсолютно змінює початкове значення аята.

Існують також неявні помилки, які не змінюють сенсу коранічного тексту, але суперечать загальноприйнятій манері відтворення певних моментів коранічного тексту. Наприклад, неявна помилка може виникнути, коли людина не простягає належним чином звук «у» в слові «ляхові», яке зустрічається в сурі «Ихлас»:

«Уе лям йакуль-ляхові куфуеен ахаде» (112: 4)

Переклад сенсу: «І не було Йому кого-небудь рівного»

З точки зору арабської мови, його сенсу, якщо читець НЕ простягає звук «у» в зазначеному місці, він не робить якої б то не було помилки. Однак з точки зору прийнятих серед Кариев норм, цей момент буде вважатися дрібним недоліком.

Відзначимо також, що в сучасних редакціях Корану, які були випущені в різних країнах світу, деякі правила таджвіда знаходять своє відображення в тексті через спеціальні знаки, які відзначаються різним кольором. Така техніка друку використовується активно тільки в особливих випадках, коли видавці мають на меті зробити коранічний текст зручним для людей, хто починає вивчати арабську мову і таджвіда. Однак поширеним явищем стає позначення імені «Аллах» червоним кольором. Також червоним виділяються і інші слова, які позначають Всевишнього (наприклад, Пан - «Раббо»).

Слово «таджвіда» являє собою Масдар (віддієслівний іменник), коренем якому є дієслово «джаада» - процвітати, перевершувати. В контексті коранічних наук цей термін має більш вузьке значення, суть якого зводиться до «вірного читання Священного », Тобто такий манері рецитації Одкровення, коли дотримуються всі відомі правила і норми.

Питання дотримання правильної вимови і знаходить своє відображення в самому Корані. Так, Творець робить веління віруючим:

«І читай Коран розмірено» (73: 4)

На перший погляд, в аяті йдеться, перш за все, про характер, швидкості і манері читання. Але фактично це означає, що належним чином повинні вимовлятися всі букви і звуки, дотримуватися всі наявні правила, яких налічується не дві-три одиниці, а значно більше. Наприклад, правила асиміляції (ідгам ма'а-ль-'унна, іклаб, іхфа ма'а-ль-'унна), дисиміляції (калькаля), дотримання довготи (Мадд) і паузи (вакф) і так далі.

Як виник таджвіда?

Коран, будучи Одкровенням Всевишнього, дарованим всьому людству, вимагає до себе особливого ставлення, яке полягає, в тому числі, і манері читання. Відомо, що за часів життя Заключного Божого посланника (с.г.в.) красивою манерою рецитації Книги мав Ібн Мас'уд. Він не тільки читав Коран з виразом, але і дотримувався всі необхідні граматичні правила і вимова.

Актуальність появи такої науки, як таджвіда, в наявності. Багато людей не знають особливостей навіть рідного для себе мови, можуть робити помилки у вимові, граматиці. Що вже говорити про чужою мовою, якою написаний головний релігійний текст ?! Арабська мова не найпростіший, і ситуація в певній мірі ускладнювалася тим, що в іслам з самої зорі появи релігії стали приходити інші народи. Вони мали певні культурні відмінності від арабів, зокрема, пов'язані з лінгвістичної складової. У цій ситуації виник ризик того, що люди могли робити помилки під час читання Корану, які відбивалися на змісті. Щоб уникнути цього, стала очевидною важливість формування спеціальної системи правил, яка і отримала назву «таджвіда».

В цілому, можна відзначити, що таджвіда - це коранічна наука, головна мета якої полягає в забезпеченні правильної вимови і відтворенні звуків, недопущення будь-яких було надмірностей або упущень.

Чому так важливий таджвіда?

Читання Священного Корану згідно з усіма правилами має масу достоїнств, які впливають як на читця (карія), так і аудиторію, слухають його. Таджвіда дозволяє врахувати всі моменти, які зазвичай задіюються каріямі під час рецитації Тексту співуче. Однак буде помилкою вважати, що автоматичне дотримання правил таджвіда забезпечує становлення людини в читця, що відрізняється унікальним стилем рецитації. Для цього необхідна тривала практика і аналіз інших Кариев. Суть грамотного і красивого відтворення тексту Корану зводиться до визначення того, як найкраще виставляти паузи, протягувати голосні звуки, пом'якшувати вимова приголосних і правильно вимовляти окремі звуки (наприклад, Хамзу).

Окремо варто згадати такий аспект читання Корану, як швидкість відтворення тексту. На одностайну думку вчених і практиків, найкраще читати Коран в повільному ритмі, максимально коректно дотримуючись усіх правил. Такий темп в арабській мові позначається словом «Тарту». Проте, серед професіоналів в області грамотної рецитації Святого Письма поширений середній темп під назвою «тадвір», а також швидкий ритм - «Хадр».

Недотримання правил таджвіда значною кількістю помилок, які можуть серйозно змінити сенс коранічного тексту. Наприклад, одним з найпоширеніших дефектів є випадок, коли в кінці сури «Фатіха» людина відтворює слово «заблудлі» - «далліін», не через букву «д», а через «з». При такому прочитанні сенс змінюється на слово «продовжують»:

«Веди нас по прямій дорозі. Дорозі тих, кому Ти дарував благодать, а не дорогий тих, хто опинився під Твоїм гнівом і заблуканих »(1: 7)

Очевидно, що слово «продовжують» абсолютно змінює початкове значення аята.

Існують також неявні помилки, які не змінюють сенсу коранічного тексту, але суперечать загальноприйнятій манері відтворення певних моментів коранічного тексту. Наприклад, неявна помилка може виникнути, коли людина не простягає належним чином звук «у» в слові «ляхові», яке зустрічається в сурі «Ихлас»:

«Уе лям йакуль-ляхові куфуеен ахаде» (112: 4)

Переклад сенсу: «І не було Йому кого-небудь рівного»

З точки зору арабської мови, його сенсу, якщо читець НЕ простягає звук «у» в зазначеному місці, він не робить якої б то не було помилки. Однак з точки зору прийнятих серед Кариев норм, цей момент буде вважатися дрібним недоліком.

Відзначимо також, що в сучасних редакціях Корану, які були випущені в різних країнах світу, деякі правила таджвіда знаходять своє відображення в тексті через спеціальні знаки, які відзначаються різним кольором. Така техніка друку використовується активно тільки в особливих випадках, коли видавці мають на меті зробити коранічний текст зручним для людей, хто починає вивчати арабську мову і таджвіда. Однак поширеним явищем стає позначення імені «Аллах» червоним кольором. Також червоним виділяються і інші слова, які позначають Всевишнього (наприклад, Пан - «Раббо»).