Командувач вдв потрапив у автомобільну аварію. ЗМІ: головком ВДВ зламав хребет у ДТП у Мурманській області Андрій Сердюков народився у 1962 році

Директор Центру стратегічної кон'юнктури Іван Коновалов розповів, чим примітна кар'єра генерал-полковника.

Сьогодні генерал-полковник Андрій Сердюков став командувачем Повітряно-десантних військ замість Володимира Шаманова.

М. БАЧЕНІНА:Давайте поговоримо з людиною, яка, я сподіваюся, нас введе у курс справи. Директор Центру стратегічної кон'юнктури Іван Коновалов має зв'язок. Іване Павловичу, привіт!

І. КОНОВАЛОВ:Добридень!

М.Б.:Іване Павловичу, можете щось розповісти нам про персону Андрія Сердюкова?

І.К.:Ну, Сердюков – це тепер легендарна особистість, не менш ніж легендарний Володимир Анатолійович Шаманов, колишній командувач ВДВ. Тому що саме Сердюков командував, керував операцією в Криму, а ця операція останнім часом із усіх військових операцій ХХІ століття визнана, мабуть, найуспішнішою.

Операція в Криму була безкровною, а політичний ефект її був приголомшливим. Тож тепер Сердюков уже став легендою

І. Коновалов

М.Б.:Ви так почали, що я подумала: невже тільки тому, що він обійняв посаду командувача ВДВ і одразу в легенди. Так теж було б чудово. Добре, а чи буде він користуватися такою ж повагою та пошаною, і ці слова я вимовляю з пафосом абсолютно виправданим, як користувався Володимир Шаманов серед ведешників, десантників?

І.К.:Не забувайте, що свого часу Повітряно-десантні війська були створені ще одним легендарним генералом та маршалом – Маргеловим. І всі, хто був після Маргелова, вони так чи інакше шанували традиції. Всі генерали, які були на чолі ВДВ свого часу, завжди були елітою нашої армії, чи йдеться про радянську чи російську армію - неважливо.

М.Б.:Ну не дарма ВДВ називають військами дядька Васі. Продовжуйте, будь ласка, вибачте, що перервала.

І.К.:Можна назвати багатьох генералів, які були на чолі ВДВ, і всі вони найгідніші люди. Зверніть увагу, з Міноборони просочувалася інформація про те, що на посаду командувача ВДВ розглядалася кандидатура генерала Теплинського – це також найдостойніша людина, герой Російської Федерації. У Першу чеченську війну взагалі був молодшим офіцером, воював у передових частинах, пройшов чудовий шлях.

М.Б.:Випадкові люди не можуть опинитися на цій посаді.

І.К.:Так, це, в принципі, неможливо.

М.Б.:Тобто люди, які пройшли Крим та мідні труби.

І.К.:Ви звернете увагу на той самий кар'єрний шлях, я в хорошому сенсі говорю, генерала Шаманова. Адже він виходив з армії, був губернатором, але повернувся, бо він – справжня військова кістка, справжній російський офіцер.

М.Б.:Ну так просто з ВДВ не втекти, так.

І.К.:Є поняття "російський офіцер" у всьому світі. Є поняття французького кіно чи британського чаю, але є російський офіцер.

Вищий ступінь російського офіцерства – це десантник, російський десантник

І. Коновалов

М.Б.:З вашого дозволу поверну вас до генерала Сердюкова. Тобто він став відомим у своїх колах виключно завдяки кримській операції. А що ще можна сказати про Сердюкова? Де ще він служив, що робив, якісь військові заслуги.

І.К.:Насамперед генерал Сердюков, як і всі без винятку командувачі ВДВ, пройшов кар'єру офіцера ВДВ із самого початку. Він був командиром взводу і потім командував загальновійськовою армією в Східному військовому окрузі. Це дуже серйозно, розумієте, що десантник, який пройшов досить специфічну службу, потім отримує призначення на командувача загальновійськової армії.

М.Б.:А чому це чудово? Нам, цивільним, можна пояснити?

І.К.:Ви ж розумієте, що десантники – це особливий рід військ. Це спецназ такий великий спецназ.

А командувати загальновійськовою армією, де ти маєш і авіацію, і сили ППО, сухопутні сили і все що завгодно, це трохи інше. Тому що вважається, що десантники проходять весь свій шлях як такі спецназівці, навіть якщо вони командують великими з'єднаннями на кшталт десантної дивізії – повітряно-десантної чи десантно-штурмової. Але це в корені неправильно, тому що у десантних офіцерів дуже широкий кругозір, вони надзвичайно освічені люди.

Сердюков довів, що офіцер-десантник може командувати загальновійськовою армією, нічого цього дивного немає

І. Коновалов

І треба зазначити, що всі ті, хто проходив гарячі точки, офіцери, і Афганістан, і Чечню, вони, починаючи з початку 2000-х років, отримали можливість серйозного кар'єрного зростання, і це справді добре.

М.Б.:Це як нагорода чи це досвід?

І.К.:Ні, це просто доказ заслуг.

І.К.:Безумовно так, бо якби наші війська не врятували ситуацію, там би було таке пекло, що навіть важко собі уявити. Тому швидкі та чіткі дії багато в чому врятували ситуацію. А головне, у тій ситуації у Криму треба було діяти самостійно. Мало було отримати наказ верховного головнокомандувача діяти, а далі на місці треба діяти вже самому.

Генерал Сердюков саме цим і відзначився, що опинився в ситуації, коли має діяти сам і не допустити конфлікту

І. Коновалов

А з іншого боку, врятувати ситуацію і не допустити, щоб сили націоналістів, які захопили у Києві владу, увірвалися до Криму та влаштували там вакханалію. У військовій історії завжди чомусь цінують тих, хто великою кров'ю чогось досягає. А тут без крові вдалось. І це набагато вище.

М.Б.:Приємно. Дякую, що ввели нас у курс справи.

МОСКВА, 10 жовтня /ТАС/. Міністр оборони РФ генерал армії Сергій Шойгу вручив штандарт новому командувачу ВДВ Росії генерал-полковнику Андрію Сердюкову та представив його особовому складу.

"Указом президента РФ від 4 жовтня командувачем Повітряно-десантних військ призначено генерал-полковника Сердюкова. Андрія Миколайовича - грамотного керівника і вмілого організатора. Здобув досвід служби в Далекосхідному, Південному і Західному регіонах. Пройшов всі основні командно-штабні посади - від командира розвідувального взводу до командувача 12-го резерву Південного військового округу", - сказав міністр.

Раніше джерело в Міноборони повідомило ТАРС, що перший заступник командувача військ Південного військового округу Сердюков змінить Володимира Шаманова на посаді командувача ВДВ. Шаманов, у свою чергу, обійняв посаду голови комітету Держдуми з оборони.

Зміцнення військової безпеки

Робота колишнього командувача ВДВ Володимира Шаманова в Держдумі сприятиме зміцненню військової безпеки РФ, заявив міністр оборони РФ генерал армії Сергій Шойгу.

"Дякую Вам, Володимире Анатолійовичу, за великий особистий внесок у розвиток Повітряно-десантних військ та підвищення авторитету Збройних сил. Упевнений, що ваш професіоналізм, багатий досвід та активна громадянська позиція сприятимуть прийняттю відповідальних рішень, спрямованих на зміцнення військової безпеки держави", - сказав Шойгу.

У свою чергу Шаманов повідомив, що бачить своїм завданням у Держдумі допомогу в розвитку Збройних сил Росії.

"Присвячуючи наступні п'ять років законотворчій діяльності, я бачу своїм завданням максимально вникати у потреби та завдання Збройних сил РФ у цей непростий час", - заявив він.

Шаманов також запевнив нового командувача ВДВ Андрія Сердюкова, що візьме "найактивнішу участь у всіх сферах діяльності наших військ для подальшого їх розвитку та зміцнення".

Андрій Сердюков. БІОГРАФІЯ

Генерал-полковник (11 червня 2015 року). Нагороджений орденами Мужності, "За військові заслуги", "За службу Батьківщині у ЗС СРСР" ІІІ ступеня, медалями. Заслужений військовий спеціаліст РФ (2012).

Народився 4 березня 1962 р. у сел. Вуглегірський Тацинського району Ростовської обл. У 1983 р. закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне двічі Червонопрапорне училище ім. Ленінського комсомолу (нині - Рязанське вище повітряно-десантне командне ордена Суворова двічі Червонопрапорне училище ім. генерала армії В.Ф. Маргелова). У 1993 році закінчив Військову академію ім. М.В. Фрунзе (нині – у складі Загальновійськової академії ЗС РФ), у 2009 р. – Військову академію Генштабу ЗС РФ.
Службу у ЗС СРСР розпочав на посаді командира розвідувального взводу. У 1995-1997 pp. - командир 237-го гвардійського парашутно-десантного Торунського Червонопрапорного полку 76-ї гвардійської повітряно-десантної Чернігівської Червонопрапорної дивізії (Псков); у 1997-1998 роках. - начальник штабу – заступник командира, потім командир 104-го гвардійського парашутно-десантного полку 76-ї дивізії, пізніше – заступник командира цієї дивізії.
У різні роки брав участь у бойових діях біля Чеченської Республіки, у миротворчої операції у Косово, де служив заступником командувача бригади російських миротворчих сил.
У період з 10 березня 2002 р. по 9 червня 2003 р. (до 11 липня 2002 р. - вріо) служив командиром 138-ї окремої гвардійської мотострілецької Красносільської ордена Леніна Червонопрапорної бригади (Кам'янка, Ленінградська обл.).
З червня 2004 р. по 2007 р. - командир 106-ї гвардійської повітрянодесантної Тульської Червонопрапорної ордена Кутузова дивізії (Тула).
У 2009-2011 р. - заступник командувача 5-ї Червонопрапорної загальновійськової армії у Далекосхідному (з 2010 р. - Східному) військовому окрузі (ВВО, штаб армії в Уссурійську, Приморський край).
З січня 2011 р. по лютий 2013 р. - командувач 5-ї Червонопрапорної загальновійськової армії ВПО. У лютому 2013 р. призначений заступником командувача військ ПВО.
З 4 жовтня 2013 р. по 4 жовтня 2016 р. – начальник штабу – перший заступник командувача військ ПВО. Змінив на цій посаді генерал-лейтенанта Андрія Переслегіна, звинуваченого у перевищенні посадових повноважень та використанні наперед підробленого документа.
4 жовтня 2016 р. указом президента РФ Володимира Путіна призначено командувачем Повітряно-десантних військ (ВДВ) РФ.

Найближчим часом у Повітряно-Десантних військ Росії може з'явитися новий командувач. Як відомо, протягом останніх семи років, із травня 2009 року, цей елітний рід військ очолював Герой Російської Федерації генерал-полковник Володимир Шаманов. Йому лише 59 років, міг би послужити ще, але генерал залишає свою посаду.

Куди йде Шаманов?

На виборах 18 вересня Володимир Шаманов був обраний депутатом Державної Думи. Він йшов під номером один у списку кандидатів від партії «Єдина Росія» Ульяновською областю. Саме цим регіоном Шаманов керував у 2000—2004 рр., коли тимчасово залишав склад Збройних сил.

У Думі Шаманов, швидше за все, очолить Комітет із оборони — і в цьому також немає нічого дивного. Володимир Шаманов – заслужений воєначальник, з великим бойовим досвідом, Герой Російської Федерації. Досить сказати, що звання генерал-майора він отримав лише у 38 років. З квітня до липня 1996 року Шаманов командував угрупуванням федеральних військ у Чечні. Потім був начальником штабу і командувачем 58-ї загальновійськової армії, що дислокувалась у Північно-Кавказькому військовому окрузі. Саме Шаманов, повернувшись після семирічної перерви у 2007 р. до Збройних сил, у серпні 2008 року очолив російські війська в Абхазії, які завдали поразки грузинським збройним силам у Кодорській ущелині.

Хто очолить ВДВ?

Після того, як стало відомо, що Шаманов піде до Державної Думи, російську громадськість дуже зацікавило, хто замінить легендарного генерала на посаді головного російського десантника. Незабаром стало відомо ім'я цієї людини. Оскільки рішення про призначення командувача приймає президент Російської Федерації, Міністерство оборони РФ надіслало подання на призначення на посаду командувача ВДВ генерал-лейтенанта Андрія Сердюкова.

Генерал-лейтенант Андрій Сердюков обіймає посаду начальника штабу та першого заступника командувача Південного військового округу. Він вважається досвідченим та талановитим воєначальником. Саме генерал Сердюков очолив та реалізував спеціальну операцію у Криму навесні 2014 року.

Генерал Сердюков народився на Дону, служив на Кавказі

Андрій Миколайович Сердюков народився 4 березня 1962 року у селищі Вуглегірський Ростовської області. Вибрав кар'єру військовослужбовця і зміг витримати конкурс до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, яке закінчив у 1983 році і був призначений на посаду командира розвідувального взводу 104-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Потім, пройшовши низку командних посад, вступив до Військової академії імені М.В. Фрунзе. Закінчивши навчання в академії, служив заступником командира та командиром парашутно-десантного полку, заступником командира дивізії ВДВ, командиром окремої мотострілецької бригади. За плечима Андрія Сердюкова — служба у гарячих точках на Кавказі, у Косові у складі миротворчого контингенту.

2009 року Андрій Сердюков закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, після чого його кар'єра пішла вгору. Він командував 5-ою загальновійськовою армією на Далекому Сході, а у жовтні 2013 року був призначений начальником штабу Південного військового округу.

Кузня воєначальників

Варто зазначити, що Південний військовий округ – це особливий військовий округ. Він має славу найбоєздатнішого, є прикордонним і постійно бере участь у бойових діях та контр-терористичних операціях. Саме частини та з'єднання округу відігравали найважливішу роль під час усіх збройних конфліктів на Північному Кавказі та у Закавказзі. Тому служба у Південному військовому окрузі завжди була «обкаткою» російських воєначальників. Тут перевірялися їхні справжні якості командирів та організаторів.

Через посаду начальника штабу Південного військового округу (раніше він називався Північно-Кавказьким військовим округом) пройшли чинні начальник Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації генерал армії Валерій Герасимов, начальник Військової академії Генерального штабу генерал-полковник Сергій Макаров, багато інших російських воєначальників. Північно-Кавказьким військовим округом свого часу командували генерал армії Анатолій Квашнін, колишній начальником Генерального штабу у 1997—2004 рр., легендарні генерали Віктор Казанцеві Геннадій Трошев. Тобто Південний військовий округ завжди вважався кузнею російського найвищого військового командування.

Герой возз'єднання Криму

Генерал-лейтенанту Андрію Сердюкову довелося бути начальником штабу Південного військового округу у складний та відповідальний період. Саме в цей час, навесні 2014 року, відбувалося возз'єднання Криму з Росією, а на Донбасі — поблизу кордонів округу, розгорівся кровопролитний збройний конфлікт. Саме підрозділам Південного військового округу довелося взяти на себе основну турботу щодо забезпечення мирного возз'єднання Криму з Росією після того, як переважна більшість кримчан на референдумі 16 березня 2014 висловилися за входження півострова і міста Севастополя до складу Російської Федерації. Андрія Сердюкова називають безпосереднім керівником операції російських військ у Криму, яка увійшла у світову військову історію як приклад дій абсолютно нового типу.

У свою чергу українська пропаганда приписує Андрію Сердюкову керівництво міфічними двома корпусами, які нібито воювали проти українських військ на Донбасі. Керівник Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчиновв одному зі своїх виступів навіть «підвищив» Андрія Миколайовича у званні, назвавши його «генерал-полковником, командувачем 35-тисячного угрупування на Донбасі». Насправді Андрій Сердюков ще генерал-лейтенант. Але ніхто не сумнівається, що генерал-полковником він скоро стане, особливо якщо очолить Повітряно-десантні війська.

Російські війська змогли зберегти мир на півострові, не допустити провокацій та збройних сутичок, та забезпечити возз'єднання Криму з Російською Федерацією. Це багато чого варте. Операція у Криму показала, що генерал Сердюков не боїться відповідальності, вміє діяти самостійно, у складній обстановці. Це саме ті якості, які необхідні для посади командувача Повітряно-десантними військами.

Наймобільніші війська

Слід зазначити, що російські Повітряно-десантні війська зараз розглядаються як основа мобільних сил, здатних блискавично реагувати на події у нашій країні, а й за її межами. Наразі, за даними відкритих джерел, чисельність ВДВ наближається до 60 тисяч військовослужбовців. Більше половини з них проходять службу за контрактом. Саме контрактники є основою бойових підрозділів, які несуть службу у зонах підвищеної небезпеки. До речі, після возз'єднання Криму з Росією десантників розмістили і на півострові — вони тепер забезпечують безпеку російського кордону, допомагаючи співробітникам прикордонної служби ФСБ.

Якщо генерал-лейтенанта Сердюкова затвердять на посаді командувача ВДВ, що практично вже вирішено, можна вважати, що «крилатій піхоті» пощастило. Це справді гідний воєначальник. Хто замінить Андрія Сердюкова на посаді начальника штабу Південного військового округу, наразі невідомо. Але явно це буде досвідчений і талановитий командир — інших на такий відповідальний напрямок не призначають.

Командувач Повітряно-десантних військ, генерал-полковник

Біографія

Закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище (1983), Військову академію імені М.В. Фрунзе (1993), Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (2009).

1983 – 1986 гг. - командир розвідувального взводу, заступник командира парашутно-десантної роти, командир парашутно-десантної роти.

1986 – 1990 рр. - начальник штабу – заступник командира парашутно-десантного батальйону, командир парашутно-десантного батальйону.

1993 – 1999 рр., після закінчення Військової академії ім. М.В. Фрунзе – заступник командира парашутно-десантного полку, командир парашутно-десантного полку.

1999 – 2007 рр. - Заступник командира 76-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, командир 138-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади, командир 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії.

Після закінчення 2009 р. Військової академії Генерального штабу Збройних Сил РФ із золотою медаллю проходив службу на посаді заступника командувача 5-ї армії Далекосхідного військового округу.

З 2011 р. – командувач 5-ї армії Східного військового округу.

З 2013 р. – заступник командувача військ Південного військового округу, а з жовтня 2013 р. – начальник штабу – перший заступник командувача військ Південного військового округу.

Указом Президента Російської Федерації від 4 жовтня 2016 р. призначено командувачем Повітряно-десантних військ.

Нагороджений орденами «За заслуги перед Батьківщиною» ІІІ ступеня та IV ступеня з мечами, Олександра Невського, Мужності, «За військові заслуги», Пошани, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня, медаллю «За бойові заслуги» та іншими медалями . Заслужений військовий спеціаліст Російської Федерації.

Як вважається рейтинг
◊ Рейтинг розраховується на основі балів, нарахованих за останній тиждень
◊ Бали нараховуються за:
⇒ відвідування сторінок, присвячених зірці
⇒ голосування за зірку
⇒ коментування зірки

Біографія, історія життя Сердюкова Андрія Миколайовича

Андрій Миколайович Сердюков – російський воєначальник, перший заступник командувача Південного військового округу.

Прагнення мрії стати військовим

Народився Андрій 4 березня 1962 року у селищі Вуглегірський, що у Ростовській області. Ще задовго до закінчення середньої школи твердо вирішив стати на шлях захисника батьківщини. Здобути військову професію і піти в армію, та не кимось, а неодмінно десантником. Саме з десантними військами асоціювалась у підлітка справжня чоловіча професія.

Тому одразу після випуску, не роздумуючи, подав документи до Рязанського ВВДКУ, куди й було зараховано того ж року. Іспити пройшли успішно, члени медичної комісії не мали заперечень. Інакше й бути не могло, адже Андрій не лише плекав мрію поповнити собою ряди відважних бійців «крутого» підрозділу, а й намагався всіляко наблизити її. Ретельно вивчав ті шкільні дисципліни, які знадобилися йому згодом у процесі навчання у військовому ВНЗ, приділяв велику увагу фізичній підготовці. Найчастіше на шкоду вільному часу, який багато юнаків проводять легковажно та весело. Андрій зумів утриматися від спокус, що підстерігають молодих людей на кожному кроці. Ще б пак, адже потенційному десантнику не личить розслаблятися на «громадянці».

Перші кроки в армії

У 1983 році на плечах колишнього курсанта училища золотом засяяли нові офіцерські погони. Після прибуття до місця служби в Псковській області, приступив до командування розвідувальним взводом 76 дивізії ВДВ. Старання молодого офіцера, його вміння знаходити підхід до особового складу дозволили йому незабаром стати командиром роти.

Честолюбні плани Сердюкова сягали подальших командних посад, проте військова кар'єра передбачала отримання додаткової освіти. У 1993 році Андрій Сердюков закінчив Військову академію імені. У 2009 році в його особистій справі з'явився запис про закінчення академії Генерального штабу, де він, за свідченнями товаришів по службі, був старшиною курсу. Офіцерам чудово відомо, що такі обов'язки могла виконувати лише людина з бездоганною військовою репутацією, до того ж, із досвідом бойових дій.

ПРОДОВЖЕННЯ НИЖЧЕ

Тепер Сердюков міг просуватися далі командними сходами. Йому довірили загальновійськову армію, що дислокувалась у Східному військовому окрузі. Потім перевели до Південного округу (колишній Північно-Кавказький), частини якого дислокувалися на важливому південно-західному напрямку. До складу округу входили Чорноморська та Каспійська флотилії, не кажучи вже про дві загальновійськові армії, а також ВПС та ППО.

Чутки про дії на території України

У 2015 році секретар українського Радбезу привселюдно заявив про те, що генерал Сердюков здійснював командування російським контингентом, який «окупував» частину території сусідньої держави. Йшлося про Донбас, у якому, на думку офіційного Києва, розквартувалися чужоземні війська.

Зі свого боку, керівництво оборонного відомства Росії спростувало участь російських військовослужбовців у бойових зіткненнях на сході України.

Водночас деякі журналісти оприлюднили відомості про те, що Сердюков безпосередньо керував військовою групою, яка висадилася у 2014 році у Криму. Як відомо, тоді на півострові з'явилися невідомі солдати в амуніції без розпізнавальних знаків, які згодом прозвали «ввічливими людьми».

Не виключено, що саме їхня присутність утримала українське командування від рішучих дій на території республіки. У результаті там було проведено референдум щодо приєднання до Росії, на якому більшість кримчан проголосували позитивно.

Втім, офіційної інформації про участь Сердюкова у військових операціях на сході України та Криму не існує. Натомість відомо, що в період чеченської кампанії Андрій Миколайович, тоді ще полковник, виконував бойові завдання як замкомандир повітряно-десантного полку.

Перебував у складі російського миротворчого підрозділу у сербському Косові.

Нагороджений орденом Мужності та медалями.