Проектовані і споруджувані дорога прохорівка Журавка. Журавка і Зайцівка

11.12.2017

Росія з 11 грудня перевела всі перевезення по залізниці в обхід Луганській області України. Що втрачає і чим відповість Київ на відмову РФ від транзиту, розбиралася DW.

Росія перевела 11 грудня 2017 року всі поїзди далекого прямування: і вантажні, і пасажирські в напрямку Москва-Ростов-на-Дону і назад в обхід України. У РФ заявляють про "стратегічну значимість" події і оцінюють збитки Києва в суму понад 200 млн доларів, які раніше РФ платила за залізничний проїзд через Луганську область.

Однак українські експерти зауважують, що насправді сума російських виплат за луганський транзит знизилася втричі після початку подій на південному сході країни, так як обсяги перевезень впали. На думку аналітиків, відновити втрати України від падіння транзитного трафіку допоможуть реформи "Укрзалізниці" ( "Укрзалізниця"), оновлення рухомого складу, модернізація залізничної інфраструктури і активну участь в проекті нового "Шовкового шляху" з Китаю в Європу.

Потяги в обхід

Пасажирські потяги "Російської залізниці" (РЖД) з 11 грудня будуть ходити в південному напрямку на відстані 25 км від українського кордону по території Воронезької та Ростовської областей - по новій лінії "Журавка-Міллерово" довжиною в 137 км. Раніше потяги РФ йшли транзитом через короткий перегін "Гартмашевка-Зоринівка" в Луганській області, двічі перетинаючи українську межу. Російські ЗМІ повідомляють, що "побудована дорога посилить незалежність Росії і забезпечить безпеку перевезень". Після відкриття цієї ділянки в минулому вересні по ньому пустили вантажні ешелони, а міністр оборони РФ Сергій Шойгу прикріпив орден Жукова до прапора 39-ї бригади залізничних військ, що брала участь в будівництві.

Infografik Karte Eisenbahn Russland Ukraine RUS

"Короткий перегін в Луганській області між Гартмашевкой і Зоринівці давно знаходиться в зачахшем стані", - розповів глава Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. На початку 90-х ця ділянка дороги був зданий в оренду Росії на 49 років. "До початку російсько-українського конфлікту тут перевозили вугілля, видобуте в Донбасі і Ростовської області", - пояснив співрозмовник DW. З 2014 року вантажний рух різко скоротилося, але деякі підприємці продовжували перевезення. "Ділянка не був найголовнішим, його специфіка була в тому, що вантажі частково йшли по території України, а тепер росіяни будуть її об'їжджати", - говорить Охріменко. Експерт не вважає це "величезною трагедією", але, на його думку, "втрата навіть невеликого обсягу оплати за транзит, а це близько 70 млн доларів, звичайно, небажана".

Боротьба за транзитний трафік

Як повідомляється на сайті міністерства інфраструктури України, "крім даних про тимчасово окупованій Автономної республіки Крим та міста Севастополь, а також частини зони АТО", залізничний транспорт забезпечує 82 відсотки вантажних і до 50 відсотків пасажирських перевезень з усіх, які здійснюються різними видами транспорту. Саме транспортування вантажів приносить більший дохід "Укрзалізниці" і української скарбниці. Однак протягом 3 останніх років обсяги транзитних вантажних перевезень по окремих групах товарів неухильно знижувалися. Так, тільки в 2016 році транзитом через Україну прослідувало на 30 відсотків вантажів менше, ніж в 2015-му.

Олександр Охрименко

"При цьому, незважаючи на війну, російський транзит у нас ще залишився, хоча по Україні йдуть поїзда тільки українського формування", - підкреслив Олександр Охрименко. Він вважає, що Москва поставила за мету - послабити економіку України. "Через нашу територію йде потік вантажів з Азії до Європи і назад, нам вигідно їх обслуговувати", - говорить експерт. Але, за його словами, Росія хотіла б в обхід України "перетягнути на себе весь транзитний трафік залізничних перевезень, які йдуть з Китаю через Казахстан в РФ і далі в країни ЄС".

РЖД планує продовження будівництва дороги від станції Журавка до Прохорівки. А до 2025 року буде здана швидкісна залізнична магістраль вздовж східного кордону України, яка з'єднає Центральну частину РФ з Чорноморським узбережжям (напрямок Воронеж-Ліски-Ростов-на-Дону). Охріменко попереджає, що "коли Росія вибудує свою інфраструктуру в цьому регіоні і припинить використовувати Україну як транзитну країну, українці можуть втратити до 1,6 млрд доларів - стільки вони заробляли в 2011-2012 роках на залізничний транзит до Європи, коли відносини з РФ не були такими, як зараз ". Цю ж цифру можливих втрат України раніше називали ЗМІ, посилаючись на слова Євгена Червоненка - екс-міністра транспорту і зв'язку при Вікторі Ющенку.

"Підраховувати колишні втрати безглуздо"

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич згоден з тим, що названі Росією збитки Києва після відкриття невеликої ділянки "Журавка-Міллерово" перебільшені і не зможуть серйозно підкосити економічний потенціал України. "З початком повномасштабних військових дій на частині Луганської та Донецької областей" Укрзалізниця "вже не існує як єдине ціле, пасажирське і вантажне сполучення в колишніх обсягах відновити просто неможливо", - заявив DW Тишкевич.

Ігор Тишкевич

Тому він переконаний, що підраховувати втрати колишніх років не має сенсу, як і "говорити, що Україна не обійдеться без російських вантажів". Експерт не бачить також нічого несподіваного і в тому, що Росія будує обхідний залізничну колію навколо України, тому що "це пов'язано з програмою розвитку російських портів в південному регіоні РФ".

"Що ж стосується розриву тісного в минулому кооперації української та російської залізниць, - це відбудеться обов'язково, як те, що ввечері буде сонячний захід", - переконаний Тишкевич. На його думку, "Укрзалізниця" повинна "займатися тим, чим вона власне зараз займається - проводити тендери і переговори про закупівлі нового рухомого складу і ремонті старого".

За офіційними даними, зношеність парку магістральних електровозів і тепловозів, електро- і дизель-поїздів, вантажних і пасажирських вагонів - понад 80 відсотків при гострій кількісної нестачі цієї залізничної техніки. А довжина магістральних шляхів з простроченим капітальним ремонтом становить 27 відсотків від загальної протяжності залізниць.

"Але якщо тендери на закупівлю та ремонти проводяться, то модернізація залізничного полотна і ліній електропередач в основному існує тільки в планах", - говорить Ігор Тишкевич. Причина не тільки в нестачі інвестицій, а й у відсутності реформ в самій "Укрзалізниці", які затягуються з різних причин. В тому числі, через її перекладу з відомства міністерства транспорту під контроль кабінету міністрів, а потім назад. А також "через гальмування ринкових механізмів роботи, переважання політичних причин над економічними і небажанні реагувати на звинувачення в масштабній корупції", про що не раз писали українські ЗМІ.

У свою чергу Олександр Охріменко нагадав ще про один проект, в якому могла б брати активну участь України, щоб відшкодувати втрату російського транзиту. Це транспортування вантажів в обхід Росії щодо Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ) - одному з коридорів китайського "Шовкового шляху". Південний маршрут під назвою "Шовковий вітер" веде з Китаю через Казахстан, Азербайджан і Грузію, звідти по двох напрямах - в Туреччину або на Україну, а з неї через Білорусь - до литовського порту Клайпеда на Балтиці.

"Про цей проект багато говорять, але поки мало зробили, - вважає експерт." Критична ситуація повинна змусити Україну реально подумати, як поряд з реформами в "Укрзалізниці" реалізувати і цей задум ", - робить висновок Охрименко.

Вчора було запущено робітничий рух поїздів по новій залізниці, яка побудована в Ростовській та Воронезькій областях, в обхід української території. У перспективі вона стане частиною нової швидкісної магістралі від Москви до Чорноморського узбережжя.

Дорогу хотіли будувати ще до війни

Ще з царських часів часу поїзди, що йдуть з півдня в центральні регіони (зокрема, з Ростовської області в Воронезьку), долали 26-кілометрову ділянку по території Луганської області. На початку XX століття, коли будувалася ця залізниця, інженери просто вибрали найкоротший шлях, однак після розпаду СРСР ділянку шляху опинився на території сусідньої держави.

Спочатку ніякої проблеми це не представляло: на Луганщині розташовується крихітна залізнична станція Зоринівка (де навіть немає пункту прикордонного контролю), яка ставилася до РЖД.

Втім, про будівництво нової швидкісної дороги в обхід сусідньої держави було оголошено ще до початку громадянської війни на Україні. Справа в тому, що по даному напрямку йде основний вантажопотік з європейської частини Росії до чорноморських портів і назад. Однак стара дорога зі зростаючим потоком вантажів і пасажирів не справлялася.

Будівництво обходу було передбачено федеральної цільової програмою (ФЦП) «Розвиток транспортної системи Росії до 2020 року». Причому, як заявив прем'єр-міністр Дмитро Медведєв, Російська сторона не збиралася відмовлятися від експлуатації існуючої ділянки залізниці через Україну.

Однак з початком громадянської війни на Донбасі необхідність в експлуатації старої дороги остаточно зникла. Будували нову двухпутную лінію ударними темпами: в 2015 році в проект було інвестовано державою 7 млрд. Рублів (з яких 5,5 млрд. Рублів склали витрати на будівельно-монтажну частину), в минулому році - 18 мільярдів, а в нинішньому витратили вже 31 мільярд.

Щоб об'їхати Україну, потрібно 800 км

Спочатку в РЖД обіцяли, що експлуатація нової ділянки залізниці розпочнеться в 2018 році. Але із завданням, виходить, впоралися на півроку раніше.

Будівництвом нової залізниці займалися чотири бригади Залізничних військ Міноборони: 34-я з Рязані, 37-я з Волгограда, 39-я з Краснодарського краю і 48-я з Омська. Це нагадало часи будівництва Байкало-Амурської магістралі (БАМу), коли в Забайкаллі і на Далекому Сході були перекинуті з усього СРСР два корпуси військ загальною чисельністю понад 40 тисяч військовослужбовців.

На кордоні з Україною роботи також довелося проробити титанічні: траса обхідної ділянки проходить на відстані від 5 до 25 км від державного кордону, пасажирські поїзди можуть розвивати тут швидкість до 160 км / год, а вантажні - до 90 км / год.

На новій ділянці (у Воронезькій і Ростовській областях) побудовані шість залізничних станцій: Зайцівка, Сергіївка, Сохрановка, Кутейникове, Виноградівка і Колодязі. Також побудований міст через річку Біла Калитва, два залізничних, чотири автодорожніх і один пішохідний шляхопроводи в Воронезької області, а в Ростовській - два пішохідних, чотири автодорожніх і один залізничний.

Нова лінія «Міллерово - Жуковка» повинна стати складовою частиною іншого, більш масштабної, залізниці в обхід української території. Буде побудована нова швидкісна лінія (електрифікована, двоколійна) від Прохорівки, що в Білгородській області, до Жуковки, від якої і починається «обводная» лінія. Наступний етап - це будівництво 350-кілометрової лінії від Чертково до Шахт. Ну а кінцевим пунктом нової дороги стане Батайськ в Ростовській області.

В даний час існуюча залізниця від Прохорівки слід через українські міста Харків, Чугуїв, Ізюм і Луганськ. Нова ж дорога загальною довжиною 800 км пройде поблизу семи російських населених пунктів, її відкриття дозволить скоротити час у дорозі між Москвою і Адлером на чотири години - з нинішніх 24 до 20. Передбачається, що сумарні інвестиції в мегапроект складуть майже 480 млрд. Рублів.

«Обхідні» дороги були і в Чечні

У «Російських залізниць» вже є досвід будівництва доріг в обхід «воюючих» територій. Варто нагадати, що в 1994 році Залізничні війська почали будувати 78-кілометрову дорогу «Кизляр - Карлао-Юрт» в обхід Чечні: вона дозволяла безпосередньо добиратися з Астрахані до Махачкали і далі в Закавказзі. На ті часи вартість будівництва була гігантською - 1 трильйон рублів (правда, неденомінованих).

Однак і важливість нової дороги була величезною: щоб можна було без побоювання пропускати потяги з вантажами на іранський напрямок. Незважаючи на складні рельєфні умови, побудували лінію в рекордно короткі терміни, всього за 270 днів, і вже в 1997 році за нею почали курсувати поїзди. У 1998 році по новій дорозі перевезли 3 млн. Тонн транзитних (експортно-імпортних) вантажів, що дозволило ще й значно збільшити перевалку в Махачкалінському морському порту до 400 тисяч тонн.

Втім, після закінчення Чеченської війни терористична активність перемістилася в Дагестан, і в уже 2003 році бойовики підірвали полотно нової залізної дороги. Подібних інцидентів потім, на щастя, не було ...

Ще один великий інфраструктурний проект РЖД пов'язаний з будівництвом обхідних ліній на західному напрямку, щоб зміцнити транспортні зв'язки Уралу зі східними районами країни. Справа в тому, що значні частини Середньо-Сибірської і Південно-Сибірської залізничних магістралей (з відгалуженнями) розташовані на території Казахстану.

Скажімо, Середньо-Сибірська магістраль (починається від Троїцька і виходить до Барнаулу) «розривається» казахської територією, проходячи через Кустанай і Кокчетав, а Південно-Сибірська магістраль, що з'єднує Картали і Артишта (станція біля Кемерово) проходить через Акмолинск (станція Астани) і Павлодар.

«Потужний стимул для Південного макрорегіону»

Які перспективи нового інфраструктурного проекту? Це питання «Свободная пресса» задала нашому постійному експерту з економічних питань, засновнику маркетингової групи «Альохін і партнери» Роману Альохіну.

- Безумовно, на весь Південний макрорегіон будівництво залізниці надасть позитивний вплив. По-перше, вже побудовані нові станції та підстанції. Тобто створюються робочі місця. Плюс це послужить стимулом створити навколо станцій всю необхідну інфраструктуру.

Нові транспортні вузли традиційно стають центром для залучення інвестицій і будівництва ряду додаткових об'єктів. І саме по собі будівництво цієї супутньої інфраструктури може дати регіону навіть більше, ніж вже готова дорога.

По-друге, відкриття напрямків без перетину з Україною створює великі перспективи з перевезення вантажів і збільшення пасажиропотоку. Тому, як мені здається, можна очікувати найближчим часом поліпшення економічних показників Південного макрорегіону.

Росії є однією з найбільших і найбільш розгалужених в світі. Даний вид транспорту має виняткове значення в організації та чіткому функціонуванні товарного ринку держави. Другим, але не менш важливим призначенням, є пасажирські перевезення, на частку яких припадає близько 40% від загального числа пересувань залізничними коліями. Також велика роль залізничного сполучення у встановленні зв'язків з іншими державами, а особливо з членами Співдружності Незалежних Держав. Але останнім часом напружені відносини з Україною привели до проекту будівництва шляху в обхід країни-сусідки.

історичні відомості

Зведенням альтернативного шляху займалися ще в далекі радянські часи. Йдеться про ділянку руху по магістралі Москва-Адлер (це залізниця в обхід України). Тоді ніяких проблем з перетином кордонів республік не виникало, так як за фактом вони були єдиною країною. Після розпаду СРСР також не виникло особливих труднощів, адже країни залишилися в хороших відносинах і прийняли угоду про те, що транзитні потяги не підлягають прикордонному огляду. Тобто склад повинен був слідувати без затримок від столиці Росії і до кінцевого пункту - Адлера.

Але вже в ті часи з'являлися думки про те, щоб поліпшити швидкісний рух на цій ділянці. Причиною тому були додаткові труднощі, що виникають при будь-якій проблемі на шляху проходження даного поїзда. Адже якщо ця магістраль буде перекрита, то найближчий можливий маршрут буде прокладений через Волгоград. Склад прибуде в пункт призначення з затримкою майже на половину доби.

Другою проблемою була неможливість якісного технічне обслуговування на всій ділянці. Також дуже важким є контроль швидкісного потоку при перетині кордону чотири рази.

Так як російські залізниці не могли цілісно розвиватися без цієї гілки, то ще в 2008 році фахівцями розроблявся проект заміни маршруту. Прогнозувалося, що будівництво почнеться до 2018 року. Але події на Україні в 2014 привели до того, що всі терміни були максимально скорочені і пересунуті. Адже тепер додається ще одна проблема - це прикордонний і митний контроль. При таких умовах забезпечити комфорт і безпеку пасажирів в дорозі неможливо. Тому було прийнято рішення про зведення аналогічної магістралі, тільки по території Російської Федерації.

вибір варіанту

Будівництво залізниць - це справа дуже тонка і витратна. На даний проект державою спочатку було виділено чотириста вісімдесят мільярдів рублів. Ці кошти повинні були піти на те, щоб обігнути єдина ділянка, що знаходиться на території країни-сусідки. На цьому проміжку в тридцять сім кілометрів знаходиться станція Зоринівка, яка незабаром буде відрізана.

Першим варіантом дублюючої лінії була магістраль, що з'єднує Прохоровку, Журавку, Чертково і Батайськ. В цілому протяжність цієї ділянки дорівнює 750 кілометрам. Це дозволило б значно збільшити пропускну здатність мережі у напрямку з центру країни на південь. Розробка проекту була передбачена програмою з розвитку транспортної системи Російської Федерації. Зведення цього відрізка мало зайняти два роки - з 2018 по 2020.

Але через максимального стиснення термінів план будівництва був переглянутий. Фахівцями було розроблено кілька варіантів проекту:

• перший - з'єднує Журавку і Шептуховку, протяжність лінії - 149 кілометрів;
• другий - проходить через Кантеміровку і Шептуховку, протяжність лінії становить 146 кілометрів;
• третій - перетне Журавку і Міллерово, протяжність лінії - 122 кілометри.

Серед усіх трьох пропозицій переміг найбільш короткий ділянку залізничної мережі. Це і було вирішальним фактором при прийнятті рішення. Адже метою було не тільки забезпечення безпеки, але і внесення змін без особливого відчуття для пасажирів. Люди повинні добиратися то місця призначення максимально комфортно, а це не можна забезпечити, подовжуючи шлях.

переваги будівництва

Залізниця в обхід України дозволить створити безліч нових станцій. Це в свою чергу призведе до появи робочих місць, а також до пожвавлення населених пунктів, що знаходяться поблизу. Ще історично так склалося, що в тих місцях, де прокладається залізниця, неодмінно відбувається розвиток місцевості.

Тобто такий позитивний результат незабаром буде спостерігатися в Зайцівці і Сергіївці Воронезької області, а також Сохрановка, Кутейково, Виноградівці, Колодязь і Бочёнково Ростовської області. Планується також будівництво моста через річку Біла Калитва.

недоліки будівництва

Хоч спочатку і вважалося, що залізниця в обхід України стане хорошим рішенням проблеми, однак, не все так гладко. З одного боку деякі населені пункти отримають поштовх у розвитку, але інші, навпаки, потраплять в ізоляцію.

Карта залізниць буде влаштована так, що відрізаною від життя стане пара районів в Ростовській і Особливо журяться з цього приводу жителі Чорткова. Для деяких обслуговування ділянки Чертково-Міллерово було єдиним джерелом заробітку. Саме ця станція годувала весь населений пункт. І якщо одна половина населення працювала безпосередньо на залізниці, то інші - жили за рахунок продажів під час зупинки поїзда. Тепер багато людей залишаться без додаткового, а хтось і без основного заробітку. Особливу прибуток російські залізниці цього напрямку давали влітку. Наприклад, на цьому відрізку за добу в курортний період проходило до вісімдесяти поїздів. Єдиним вирішенням даного питання є можливість залишити електричку Чертково-Міллерово і використовувати цю лінію для вантажних складів.

Мінуси для українців

Природно, залізниця, в обхід України побудована, призведе до негативних наслідків і для її жителів. Особливо постраждає населення Марківського, Біловодського та Міловського районів, так як люди, що проживають там, дуже часто користувалися російськими потягами. Це було дуже зручно, адже за короткий час можна подолати кордон.

Поки українці змушені добиратися до Чертково. Жителям Міловського району - це простіше простого, варто лише перетнути міст. Решта користуються послугами таксистів, які за сто п'ятдесят рублів довезуть до місця призначення. Однак це до пори до часу. В процесі будівництва ця станція буде перенесена від кордону на двадцять п'ять кілометрів. Карта залізниць визначила її поблизу населеного пункту Кутейниково. Але проблема в тому, що вона буде лише транзитною. Тобто потяги не будуть тут зупинятися. Найближчі станції розташовані в ста кілометрах від Кутейково. Від населеного пункту доведеться їхати або в Міллерово Ростовської області, або в Якщо подолати цю відстань на таксі, то це обійдеться в тисячу рублів, що не кожен може собі дозволити.

Етап 2015 року

Саме в 2015 році почалося Тоді був зведений перший ділянку, який повинен з'єднати населені пункти Журавлівка і Міллерово. Роботу здійснюють Підготовлена \u200b\u200bоснова під дві станції залізниці - Зайцівці і Сергіївка.

Етап 2016 року

На наступному етапі будівництва було закладено першу ланку рейкошпальної решітки. Залізниці Росії з'єднають дві нові станції. Земляні роботи були практично завершені в строк. Закінчено укладання шляхів у Воронезькій області.

Етап 2017 року

Організація «Залізниці Росії» заявляє про виконання п'ятдесяти відсотків проекту до січня 2017. На фінальну стадію будівництва вийшли роботи в Кантемирівському і Богучарський районах. Міністр оборони через прес-центр заявляє, що карта залізниць Росії вже до вересня поточного року поповниться новою лінією.

На півдні Воронезької області два міністри - оборони і транспорту - оглянули залізничну лінію Журавка-Міллерово, побудовану в обхід України на стратегічному напрямку Центр-Південь. Роботи були завершені за два роки замість трьох запланованих. Потяги тут будуть ходити зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, а безпечні інтервали між ними стане підтримувати новітня електронна система.

У новенького вокзалу Сергій Шойгу прикріпив орден Жукова до прапора 39-й залізничної бригади. Вона стала першим з'єднанням залізничних військ, удостоєним такої високої нагороди в повоєнний час.

Разом з міністром транспорту Максимом Соколовим глава оборонного відомства оглянув станцію Зайцівка - одну з шести побудованих на ділянці Журавка-Міллерово. Шляхи та контактна мережа вже готові до початку руху, перони розраховані на прийом довгих складів. Побудували станцію в чистому полі за рік - про це свідчить пам'ятний камінь в спеціальному скверику.

Станція буде приймати 48 поїздів далекого прямування на добу і три пари електричок. Нам залишилося налаштувати динамічну систему автоблокування - така технологія поки працює тільки на Московському кільці. Замість колійних семафорів безпечну дистанцію між поїздами буде підтримувати електроніка. Можна сказати, круїз-контроль, - посміхнувся начальник Південно-Східної залізниці Анатолій Володько.

Будівництво дороги в обхід України почалося в березні 2015 року. На півдні Воронезької області біля села Колесниківка з'явився табір військових будівельників, на грунтових дорогах загурчала потужні армійські вантажівки. "Тепер хоч поговорити є з ким, а то п'ять років один живу. З віконця бачу світло в таборі, і вже веселіше", - розповідав єдиний житель Колісниківці 76-річний Іван Кадурін. Залізничні війська полагодили старому колодязь і накололи дров із дерев, спиляних при будівництві. 9 травня в тутешньому райцентрі Кантемировка відбувся перший в історії села військовий парад.

Військові перемістили майже 10 мільйонів кубометрів ґрунту - вистачить, щоб насипати три піраміди Хеопса. фото: NTV.ru

Будівництво вийшла всеросійської - тут працювали механізовані батальйони з Сибіру, \u200b\u200bКраснодарського краю, Волгограда і Рязані. За два роки військові перемістили майже 10 мільйонів кубометрів ґрунту - цього вистачить, щоб насипати три піраміди Хеопса і поруч ще одну, трохи менше. Великий обсяг земляних робіт пов'язаний з вирівнюванням складок місцевості - нову дорогу побудували швидкісний, розрахованої на рух до 140 пар поїздів на добу зі швидкістю 160 кілометрів на годину. Зведено шість нових залізничних станцій, модернізовані дві наявні, побудовано кілька десятків віадуків і шляхопроводів, міст через Білу Калитву. У березні 2016 року почалася укладка шляхів на побудоване полотно. Тоді ж стало ясно, що розраховане на три роки будівництво буде завершено набагато раніше.

Будівництво залізниці в обхід України було заплановано федеральної цільової програмою "Розвиток транспортної системи Росії на 2010-2020 роки". Головною причиною її створення стала турбота про безпеку руху - стан полотна на українській ділянці магістралі, що зв'язує Москву з курортами чорноморського узбережжя, залишає бажати кращого. Плюс незручності, пов'язані з подвійним перетином українсько-російського кордону. Вартість проекту, за словами Максима Соколова, спочатку становила 56,6 мільярда рублів. 122-кілометрову двухпутную електрифіковану гілку планували побудувати за три роки і пустити по ній поїзди в 2018 році. На ділі вийшло на рік швидше. Військові залізничники пробудуть тут до жовтня, допомагаючи цивільним структурам у підготовці та налагодження, а потім передислокуються на інші об'єкти.

Часто доводилося їздити по старій залізниці, яка два рази перетинала територію іншої держави. Не сказати, що це було занадто незручно, але все ж два прикордонних контролю, заповнення нехай і простацьких декларацій та й якась незрозумілість того, що начебто їдеш по Росії, але навіщо то заїжджаєш в іншу державу. Витрати розвалу СРСР. Але як ви знаєте кілька років тому з'явився привід поправити це.

Залізниця в обхід України запрацює вже 15 серпня 2017 року, тобто більш ніж на рік раніше запланованого терміну, повідомив заступник міністра оборони Росії генерал армії Дмитро Булгаков. Будівельники завершили зведення земляного полотна на ділянці з 11 по 57 кілометр і ведуть укладання шляхів на перегоні Зайцівка - Сергіївка, розповів Булгаков.

За його словами, Міноборони збільшило угруповання залізничних військ на будівництві гілки, і зараз її особовий склад перевищує тисячу осіб. Угруповання також включає 452 одиниці автомобільної, інженерної та спеціальної техніки. З січня 2017 року до робіт залучать ще один шляховий батальйон Південного військового округу, додав заступник міністра.

З радянських часів головна залізнична гілка, яка з'єднувала Центральну Росію з південними регіонами, проходила по території Української РСР. Після розпаду СРСР російським залізничникам доводилося міняти маршрути руху, щоб позбутися від необхідності подвійного перетину державного кордону.

Проте до теперішнього часу ділянку залізниці довжиною близько 26 кілометрів, що з'єднує Центральний федеральний округ і Ростовську область, проходить по території Луганської області України практично вздовж кордону з Росією. Російським потяги через деяких регіонів на шляху до Краснодару і Ростов-на-Дону і раніше доводиться двічі перетинати кордон.

Варіанти вирішення цієї проблеми пропонувалися давно. Найбільш масштабний передбачав будівництво залізничної лінії Прохорівка - Журавка - Чертково - Батайськ в обхід України протяжністю 748 кілометрів.

Державний переворот на Україні, що відбувся в лютому 2014 року, змусив скоригувати ці плани на користь менш масштабного, але швидше реалізовується.

Розглядалося кілька варіантів трасування обходу ділянки, що проходить по території України: Журавка - Шептуховка (протяжність 149 км), Кантемировка - Шептуховка (146,1 км) і Журавка - Міллерово (122,5 км). В результаті був затверджений варіант протяжністю 122,5 км, який дозволяє відсунути хід магістралі від державного кордону без істотного подовження шляху.

На новій ділянці магістралі планується побудувати нові залізничні станції Зайцівка і Сергіївка у Воронезькій області, Сохрановка, Кутейникове, Виноградівка і Колодязі в Ростовській області, а також міст через річку Біла Калитва.

Розпорядження уряду РФ про будівництво траси Журавка - Міллерово було підписано у вересні 2015 року.

Двухпутная електрифікована залізниця Журавка - Міллерово розрахована на пропускну здатність до 100 пар поїздів на добу. Проектна швидкість рухомого складу на даній ділянці становить 160 км на годину. Незважаючи на те, що нова ділянка залізниці буде довшим, ніж маршрут через Україну, планується, що загальний час в дорозі може скоротитися за рахунок зникнення прикордонного контролю.

Ось що говорить політолог Олександр Чаленко. - Вони неодноразово заявляли, що Москва - це агресор. Ми постійно бачимо провокації з боку Києва. Звідки ми можемо знати, що коли поїзд буде йти 26 кілометрів по українській території, все буде добре? Вони ж можуть вигадати все що завгодно. Визнають половину пасажирів посібниками терористів і знімуть прикордонники їх зі шляху. Пред'являть надумані звинувачення, наприклад, лайки поставили під «сепаратистськими постами» в соціальних мережах. Потім почнуться допити, арешти. Або спаде на думку українським радикалам помститися громадянам Росії за якісь речі. І закидають вони вагони коктейлями Молотова. Та й українська влада може в будь-яку секунду взяти і перекрити маршрут для поїздів. Навіщо так ризикувати? Природно Росія хоче себе убезпечити. Шляхи підуть по безпечній території. Ми прекрасно розуміємо, що це дорога стратегічного плану, яка з'єднує столицю і південь Росії.

джерела